Євросоюз виклав свої пропозиції щодо Північної Ірландії після виходу Британії зі складу ЄС. За задумом Брюсселя, цей регіон має лишитися у митному союзі ЄС. Більше того, Єврокомісія заявила, що може сама регулювати торгівлю з Північною Ірландією, якщо Лондон так і не визначиться з цим питанням і не запропонує альтернативу. Така пропозиція викликала справжню бурю емоцій у Лондоні та Белфасті. Прем`єр-міністр Великої Британії Тереза Мей одразу відкинула план ЄС і розкритикувала Брюссель. Окремі депутати навіть звинуватили Євросоюз у намірах перетворити Північну Ірландію на «провінцію ЄС». Ситуація загострила й без того поляризовані дебати навколо виходу Британії зі складу ЄС. Опозиція знову піддала критиці план Мей по Brexit, а сама глава уряду розкритикувала опозицію за неконструктивний діалог і намір підірвати процес на користь політичних інтересів.

План, який опублікував ЄС, засвідчив готовність Брюсселя йти до кінця у переговорах з Британією і виокремити два головних регіони країни з загальної картини. Йдеться про Північну Ірландію і Шотландію. Обидва регіони вже давно застерігають Терезу Мей від «жорсткого плану» виходу з ЄС, тобто виходу з усіх можливих об`єднань одночасно, включаючи митний союз і єдиний ринок. Шотландія, де у парламенті домінують проєвропейські сили, взагалі погрожує організувати ще один референдум про незалежність, якщо Лондон реалізує план Мей по виходу з Євросоюзу. А у Північній Ірландії на тлі дебатів навколо Brexit спалахнула політична криза. Через це вже понад рік у регіоні не працюють державні органи влади, а націоналісти та юніоністи відмовляються йти на поступки один одному.

У цьому контексті ЄС намагається зіграти у подвійну гру. З одного боку, Брюссель не хоче, аби в Британії спалахнули проблеми в обох регіонах, особливо в Північній Ірландії. Тому збереження місця для них у митному союзі могло б заспокоїти тамтешні регіональні еліти та пом`якшити політичні наслідки виходу з ЄС за планом Терези Мей. З іншого ж боку, Брюссель явно демонструє намір залишити свій вплив на Шотландію і Північну Ірландію, щоб зберегти частину британського ринку та надалі тиснути на Лондон. Головна мета – схилити Британію до підписання нового договору про митний союз і єдиний ринок із поступками Лондона у міграційній політиці. Крім того, для ЄС і його традиційних політичних сил, які зараз поступово програють популістам і євроскептикам, вкрай важливим є недопущення того, щоб Велика Британія як держава, яка вийшла зі складу ЄС, стала успішним прикладу такого демаршу. Вони мають показати, що вихід зі складу Євросоюзу під тиском правих євроскептичних сил – це шлях у безодню, який призводить лише до хаосу і поглиблення внутрішніх проблем. Вихід Британії зі складу ЄС запланований на 2019 рік – якраз до виборів у Європарламент. Відповідно, якщо Лондон погодиться лишитися у митному союзі і не розривати всіх зв’язків з Брюсселем, це буде непоганим меседжем і прикладом для політичної агітації на користь європейської інтеграційної ідеї і просування вигідного Єврокомісії плану реформування ЄС.

Для Терези Мей план ЄС став справжнім ударом, тому її емоційна реакція цілком зрозуміла. Вона ще не встигла оговтатися від несподіваного виходу на арену лейбористів на чолі з Джеремі Корбіном з їхнім планом «брекситу». Але для прем`єр-міністра настає складний час. Їй необхідно обирати: або вперто йти за своїм планом  «жорсткого виходу» і ризикнути внутрішньою стабільністю в країні, або піти на поступки ЄС і знищити себе політично. Для Північної Ірландії це питання є вкрай важливим, і саме рішення Мей стане доленосним для майбутньої стабільності регіону. Вихід Британії зі складу ЄС і внутрішньополітичні суперечки, які виникли в результаті цього у Белфасті, порушили основи мирного договору, який 1998 року приніс мир у нестабільний регіон і заклав основи сучасного місцевого самоврядування. Тому від того, яке рішення ухвалить Лондон, залежатиме подальша ситуація у регіоні, яка може перерости навіть у відновлення сутичок між націоналістами та юніоністами. Крім того, ЄС чітко показав, що пішов у наступ на Британію, заручившись підтримкою Ірландії, яка також лобіює план ЄС. Вони сподіваються, що Тереза Мей під тиском піде на поступки.

Трагедія британського уряду полягає у тому, що яке б рішення не ухвалила Тереза Мей, це все одно завершиться її відставкою і падінням рейтингу консерваторів. Питання лише в тому, на які жертви готова буде піти глава уряду, щоб захистити свої інтереси та свій політичний курс. Хоча вона й відмовилася від плану ЄС, скоріше за все, Лондон все одно погодиться лишитися у митному союзі, адже це рішення, хоча й є політично невигідним Мей, але цілком влаштовує усі сторони битви за Brexit.