Перейти до вмісту
6 Жовтня 2026 • Київ 16°
НБУ USD 44,95 EUR 50,64 PLN 11,60
Іноземні видання по-українськи

Newsweek: Чи може наука пояснити рай?

Newsweek: Чи може наука пояснити рай?

Дехто вважає, що
наука зможе врешті-решт пояснити все – включаючи нашу
споконвічну віру в існування раю, пише Newsweek.
Їхня теза проста: рай – це не реально конкретне місце, процес або
надприродне явище. Це щось таке, що відбувається з мозком людини у
момент смерті.

У статті, опублікованій 2000 року в журналі The Lancet, йдеться, що від
9% до 18% людей, що були при смерті, повідомили про схожі навколосмертні
переживання – це тунель, світло, ворота, двері, відчуття поза тілом,
зустрічі з людьми, про яких вони знали або чули, відчули присутність
Бога, – а потім, повернувшись, змінилися.


Ендрю Ньюберг, доцент радіологічного відділення Університету
Пенсильванії, вважає, що феномен “тунелю” і “світла” може мати просте
пояснення. За його словами, коли зір згасає, спочатку людина перестає
бачити периферійні зони. Яскраве світло може бути центральною точкою
зорової системи, що “вимикається”.


З кінця 1980-х учені висувають теорії про те, що навколосмертний досвід є
різновидом захисного механізму. Щоб уникнути пошкоджень при травмі,
мозок виробляє захисні хімічні речовини, які також викликають
галюцинації. Ця теорія стала успішною, коли вчені з’ясували, що
практично всі атрибути навколосмертного досвіду – відчуття руху крізь
тунель, “досвід поза тілом”, релігійний трепет, зорові галюцинації та
образні спогади – можна відтворити за допомогою потужної дози кетаміну.


У 2000 році психіатр Карл Янсен написав книгу “Кетамін: мрії та
реальність”, для якої опитав кількох любителів цього наркотику. Один з
них, що назвався KU, так описав один зі своїх наркотичних дослідів: “Я
занурився в золоте Світло. Я піднявся до Світла і вступив в безсловесну
розмову зі Світлом, яке, як мені здавалося, було Богом”. Данте висловив
це краще, але його видіння на диво схожі на ці, пише Ліза Міллер, автор
книги “Одвічна привабливість загробного життя”.


Переклад InoPressa