| 6 травня в Одесі молоді націоналісти зі “Студентської Свободи” відзначили 110-ту річницю з Дня народження видатного діяча Української Народної Республіки, письменника, поета, геополітика, ідеолога українського націоналізму Юрія Липи. |
“Свободівці” поклали квіти до меморіальної дошки, присвяченої Івану
та Юрію Липам, що на вул. Пастера. О 12:00 в центрі міста висадили алею
дубів на честь справжніх українських героїв, повідомили у прес-службі
ВО “Свобода”.
“До ювілею ідеолога українського націоналізму в центрі міста ми висадили
алею з 10 дубів на честь справжніх Героїв України: Юрія Липи, Степана
Бандери, Романа Шухевича, Євгена Коновальця, Симона
Петлюри, Павла Скоропадського, Миколи Міхновського, Олени
Теліги, Олега Ольжича, Максима Чайки. Дуб обрали не
випадково, адже він символ вічності, сили, твердості і незламності духу.
Переконаний, дубова алея стане окрасою Одеси і символічним місцем для
українських патріотів” – каже голова “Студентської Свободи” Олександр
Сюдак.
Зазначимо, що Івано-Франківська міська рада присвоїла
звання “Почесного громадянина міста Івано-Франківська” лідерові
Організації українських націоналістів Бандері і Головнокомандувачу
Української повстанської армії Шухевичу.
Юрій Липа. Довідка
Юрій Липа (1900—1944) — видатний український політичний мислитель, поет,
прозаїк, перекладач, лікар. Народився 1900 р. у м. Одесі в сім’ї Івана
Львовича Липи — відомого політичного діяча, письменника, засновника
першої української політичної організації “Братство тарасівців”, що
проголосила своєю метою боротьбу за самостійність України.
1918 р. у складі одеської студентської сотні брав участь у боях проти
російських шовіністичних організацій і допомагав військам Директорії
здобути Одесу.
В 1929 р. закінчив Вищу школу політичних наук при Варшавському
університеті.
1940 р. у Варшаві Липа створює Український Чорноморський Інститут, а
невдовзі також Український Океанічний Інститут та Український
Суходоловий Інститут. Науковий та політичний авторитет Липи стає
настільки великим, що на нього звертають увагу нацисти і пропонують йому
очолити маріонетковий український уряд, але він відмовляється.
У 1943 р. за активну політичну та наукову діяльність отримує ультиматум
від польської Армії Крайової з вимогою покинути межі Польщі. Цього ж
року переїздить до м. Яворів на Львівщині.
У 1944 р. Липу, коли він вибув на лікування одного з поранених вояків
УПА, було жорстоко закатовано енкаведистами.
Його перу належать брошури “Союз Визволення України”, “Королівство
Київське по проекту Бісмарка”, “Носіть свої ознаки”, “Гетьман Іван
Мазепа”, які побачили світ у роки національно-визвольних змагань
1917—1920 рр., “Українська доба”, “Українська раса” (1936), поетичні
збірки “Світлість” (1925), “Суворість” (1931), “Вірую” (1938), славетна
історіософсько-геополітична трилогія у книгах “Призначення України”
(1938), “Чорноморська доктрина” (1940), “Розподіл Росії” (1941), роман
“Козаки в Московії” (1934), трьохтомник новел “Нотатник” (1936).
