Сьогодні Конституційний суд почне
розгляд законопроекту, згідно з яким
вибори Верховної Ради мають відбутися
восени 2012 року. Нагадаємо, згідно з
чинною Конституцією (від 1996 року), вибори
парламенту проводяться останньої неділі
березня 4-го року повноважень Ради. Тобто
стосовно нинішньої Ради, обраної в 2007
році, виходить, що в березні 2011-го. Саме
на цій даті наполягає опозиція, пише
газета “Сегодня” у статті Дмитра
Гомона “КС зайнявся виборами Ради”.
Більшість
нардепів схильна до іншого трактування.
Оскільки нинішня Рада обиралася за
старої Конституції (у ній термін
повноважень ВР – 5 років), а закон зворотної
сили не має, то вибори мають пройти в
2012 році. Такий законопроект і був
направлений на розгляд КС. Якщо той його
затвердить, парламент повинен буде
внести зміни до Конституції (300 голосами).
Поки що все йде до того, що вибори
будуть-таки у 2012-му. Хоча в Партії регіонів
є і думка, що вибори слід проводити
скоріше (мовляв, місцеві вибори показали
високий рівень підтримки ПР), але вона
не домінує. Саме з 2011 року почнеться
найболючіший етап реформ, і на Банковій
сподіваються, що вони дадуть відчутні
для народу результати якраз у 2012-му.
“Вердикт КС оповістить протягом
тижня, – повідомило джерело в суддівських
колах. – Найімовірніше, він ухвалить
рішення про те, що вибори мають пройти
у 2012-му”.
Суддям Конституційного суду знову
належить продемонструвати, яким надійним
складником чинної влади вони примудрилися
стати. Зокрема, єдиний орган конституційної
юрисдикції фактично неминуче освятить
право провладних сил що завгодно
витворяти із законами і не нести за це
жодної відповідальності, зазначає
“Экономические известия” в матеріалі
Андрія Уманця “Судді промовчать про
важливе”.
Сьогодні відбудеться
пленарне засідання КС, в рамках якого
судді проаналізують намір Верховної
Ради внести низку змін до Основного
закону (законопроект №7265, автори –
комуніст Адам Мартинюк, “регіонал”
Олександр Єфремов і “литвинівець”
Ігор Шаров). Дані зміни стосуються
корекції термінів повноважень і дати
проведення чергових президентських,
парламентських і місцевих виборів.
Завдання КС і геть зводиться до одного
питання: чи не призведуть конституційні
зміни до скасування або до обмеження
прав та свобод людини і громадянина.
А тут судді неминуче зіткнуться з
серйозними складнощами – якщо вони,
звісно, мають намір всебічно і глибоко
вивчати даний законопроект. Адже
неможливо не помітити, що документ став
одним з численних наслідків розбалансованого,
суперечливого і, можливо, де-факто
неіснуючого законодавчого поля країни.
Як наслідок, суддям КС в обов’язковому
порядку доведеться аналізувати причини
виникнення такої катастрофічної ситуації
у питаннях, пов’язаних зі встановленням
засадничих правил гри в українському
суспільстві.
А причина такого стану справ
проста – повна відсутність відповідальності
за дії на ниві законодавчої діяльності.
Адже не існує жодного закону, який бодай
теоретично дозволяв притягати до
відповідальності народних депутатів
за підтримку свідомо недоброякісних і
зловмисних законів.
Але при цьому є всі
підстави припускати, що судді КС не
забиватимуть собі голову такими
проблемами. По-перше, вони вже, здається,
самі зробили чималий внесок до дисбалансу
правового поля країни в найглобальніших
масштабах – це ж вони визнали
неконституційними зміни в Конституцію
від 2004 р. По-друге, сама ідея Конституційного
суду вельми своєрідно реалізувалася в
Україні. Адже практика останніх років
склалася так, що в цей орган суддів не
тільки вводять зі свідомо політичними
цілями, а й виводять з нього з не менш
явним політичним підґрунтям. Як наслідок,
КС природним чином перетворився на
надійний складник сильної політичної
влади в державі.
КС розглядає дві дати – наступна
весна і осінь 2012 року. Партія регіонів
хоче провести вибори скоріше, а ось
дрібні партії прагнуть продовжити свою
каденцію, пише газета “Известия в
Украине” в статті Ольги Будник
“Стомлені вибором”.
Заступник голови Центральної виборчої
комісії Андрій Магера вважає, що якщо
до 22 листопада суд не винесе відповідного
рішення, то виборчий процес зупинити
вже буде неможливо. У такому разі навесні
українців знову чекають вибори.
Експерти конституційного
права згодні з тим, що закон не має
зворотної сили. “Якщо відштовхуватися
від тих повноважень, які прописані в
Конституції 1996 року, то потрібно провести
перевибори не тільки парламенту, а й
президента. Але це варіант для ідеалістів.
Тому вибори в 2012 році до парламенту –
найобґрунтованіше рішення”, – вважає
експерт Лабораторії законодавчих
ініціатив Денис Ковриженко.
“З погляду влади, вибори слід
проводити максимально швидко, але краще
провести вибори в 2012 році. Оскільки до
весни просто не встигнуть підготуватися”,
– вважає політолог Констянтин Матвієнко.
Директор Київського інституту проблем
управління ім. Горшеніна Володимир
Фесенко, навпаки, вважає, що Партія
регіонів зацікавлена в їхньому
відтермінуванні: “Результати місцевих
виборів до парламенту хоча і переможні
для Партії регіонів, але не є аж такими
переконливими, що могли б гарантувати
абсолютну перемогу на парламентських
виборах у 2011 році. За логікою політичної
доцільності, парламентські вибори
призначать на 2012 рік”.
У юридичному плані проведення виборів
восени 2012 року – цілком правомірний
крок, упевнений екс-голова Конституційного
суду України Іван Тимченко. “Конституційний
суд тільки визнає неконституційним
положення того або іншого закону, але
він не скасовує його”, – розповів
Тимченко. На його думку, Конституційний
суд має право доповнити Конституцію
1996 року таким чином, що парламент не
тільки цього разу, а й у майбутньому
обиратиметься на п’ять років.
На думку політолога Михайла
Погребінського, для проведення виборів
у Верховну Раду в 2011 році взагалі немає
підстав: “Ніякої ні правової, ні
політичної логіки в тому, щоб вибори
провести в 2011 році, не існує”.
Спікер парламенту Володимир Литвин
радить насамперед звернути увагу не на
дату проведення виборів, а на вигляд
виборчої системи. На місцевих виборах
випробували мажоритарно-пропорційну
систему. Партія регіонів внесе до
Верховної Ради законопроект, що пропонує
проводити парламентські вибори за такою
ж змішаною виборчою системою.
Опозиціонер-“нашоукраїнець” Арсеній
Яценюк, чия партія “Фронт змін” на
місцевих виборах посіла третє місце,
готовий підтримати в цьому питанні
Партію регіонів. А ось спікер Литвин
наполягає на мажоритарній системі
виборів.
Політолог Костянтин Матвієнко
впевнений, що повсюдно ввести мажоритарну
систему Україні не дозволить Захід.
“Проведення виборів за мажоритарною
системою – мрія. Але думаю, цього не
трапиться. Американські і європейські
друзі скажуть, що “мажоритарка – це
недобре” і грошей не дамо, тому, швидше
за все, буде змішана мажоритарно-пропорційна
система”, – розповів він.
“Газета по-киевски” пише в матеріалі
Тетяни Негоди “Хочете до Європи?
Давайте демократію!”, що влада, судячи
із заяв окремих її представників,
залишилася задоволена і результатами
місцевих виборів, і самим процесом.
Торжество перемоги “регіоналам”
може зіпсувати хіба що слово світової
спільноти, яке дуже пильнує за українською
демократією. А як заявив помічник
держсекретаря США у справах Європи і
Євразії Філіпп Гордон, на минулих виборах
цієї самої демократії американцям
здалося замало.
Із резолюцією про порушення демократичних
свобод в Україні європарламентарі не
поспішають вже другий тиждень. На
попередньому засіданні вони похвалили
команду Азарова за ініціацію низки
економічних реформ, але представники
Європейської народної партії (що тісно
співпрацює з “Батьківщиною” Юлії
Тимошенко) наполягли на критиці
українського уряду за залякування з
боку СБУ і проблеми зі свободою слова.
Зусиллями українських дипломатів і
соціал-демократів ЄП, що співпрацюють
з Партією регіонів, затвердження
документу відклали до завершення
місцевих виборів в Україні. А днями
віце-голова делегації ЄП у співпраці з
Україною, естонка Сійрі Овійр, спрогнозувала
95%-ву вірогідність того, що резолюцією
займуться тільки після саміту Україна-ЄС,
наміченого на 22 листопада.
– До виборів резолюцію не приймали,
щоб не вплинути на їхній результат.
Тепер європейці чекають оцінок проведення
виборів від центральної влади, – пояснює
директор інформаційно-політичного
центру “Перспектива” Павло Рудяков.
– Зараз йде внутрішня дискусія різних
євроінститутів про те, яку позицію,
компромісну чи жорстку, щодо до нас
зайняти.
На м’якший тон можна розраховувати,
якщо Віктор Янукович на європейський
зразок визнає помилки і хиби, запропонує
переголосувати в окремих округах і тому
подібне. Якщо ж президент публічно назве
ці вибори, за прикладом Миколи Азарова,
чесними і правильними, то резолюція
буде, на думку експерта, вкрай жорсткою,
а це вже серйозний виклик для нашої
держави.
