|
Скупщина (парламент) Сербії ухвалила
резолюцію, що засуджує вбивство мусульман боснійськими сербами в місті Сребрениця в липні 1995 року під час боснійської війни, передає Бі-Бі-Сі. |
“Парламент Сербії категорично
засуджує злочин проти боснійських
мусульман Сербії у липні 1995 року, як це
кваліфіковано у визначенні Міжнародного
суду ООН”, – йдеться в документі, за
який проголосували 127 зі 173 присутніх
на засіданні, повідомляє Agence France-Presse.
Після взяття мусульманського анклаву
на території самопроголошеної Республіки
Сербської в Боснії і Герцеговині понад
сім тисяч чоловіків-боснійців, в тому
числі підлітків, які не досягли 18 років,
вивезли на вантажівках у невідомому
напрямку. Згодом з’ясувалося, що їх
розстріляли, а тіла таємно поховали в
безіменних братських могилах.
Місія ООН в Боснії раніше визначила
Сребреницю як притулок для біженців-боснійців,
що перебував під захистом голландського
батальйону миротворчих сил. Проте
сербські бойовики проігнорували статус
миротворців, а ті не стали вступати з
ними в сутичку.
Різанина в Сребрениці, що стала
найбільшим злочином проти людяності в
Європі після Другої світової війни,
викликала велике обурення світової
спільноти і призвела до втручання НАТО,
що закінчилося примусом ворогуючих
сторін до миру і підписанням Дейтонських
угод.
Озброєні загони боснійських сербів
на чолі з Радованом Караджичем і Ратко
Младичем прямо не підпорядковувалися
тодішній владі Белграда, але користувалися
їхньою підтримкою. Караджич в даний час
перебуває під судом в Гаазі, а Младича
досі розшукують.
Протягом багатьох років у Сербії
взагалі намагалися заперечувати факт
масового вбивства в Сребрениці. Проект
винесла на обговорення фракція “За
європейську Сербію”.
Документ містить вибачення за те, що
Сербія не зробила дій, необхідних для
запобігання трагедії. У ньому жорстко
засуджується злочин в Сребрениці,
виражається щире співчуття родичам
жертв і міститься зобов’язання знайти
і передати до суду тих, хто несе
відповідальність за те, що трапилося.
За словами лідера фракції Наді Колунджі,
прийняття резолюції “зніме з майбутніх
поколінь сербів тяжкий тягар, який
поклали на нас окремі особистості”,
продемонструє готовність Сербії до
розриву з минулим і нормалізації відносин
із сусідами і полегшить їй шлях до єдиної
Європи.
“Головне сьогодні – показати, що
Сербія не захищає тих, хто скоїв цей
злочин”, – заявила вона в інтерв’ю
белградській радіостанції Б-92.
Націоналістичні партії були налаштовані
проти резолюції. На думку лідера фракції
“Демократичної партії Сербії”
Мілоша Алігрудича, “прийняти цю
декларацію – значить вимазати брудом
Сербію”.
“Ми засуджуємо злочин в Сребрениці,
але злочини в інших частинах (колишньої
Югославії) були анітрохи не менші, –
заявив керівник фракції партії “Нова
Сербія” Велімір Ілич. – Ми не можемо
виділити Сребреницю, а про все інше
забути. З якого дива тільки наші нащадки
повинні нести незмивне тавро?”
Щоб зняти частину заперечень, уряд
пообіцяв незабаром внести на обговорення
проект ще однієї резолюції, яка засуджує
всі злочини, вчинені в колишній Югославії.
Боснія, зі свого боку, теж незадоволена
проектом, оскільки він не містить
визначення вбивств у Сребрениці як акту
геноциду, про що мовилося в постанові
Гаазького трибуналу.
Тим часом апеляційний суд Нідерландів
у вівторок підтримав винесене в 2008 році
рішення суду нижчої інстанції про те,
що родичі загиблих у Сребрениці не
можуть вимагати компенсації від ООН в
судовому порядку. Голландські суди
постановили, що ООН має імунітет від
суду.
Юристи постраждалих кажуть, що мають
намір оскаржити це рішення і довести
справу до Верховного суду Нідерландів
і, якщо буде необхідно, до Міжнародного
суду з прав людини в Страсбурзі.
Позивачі наполягають на тому, що
миротворчий контингент ООН в Сребрениці
не захистив їхніх близьких. ООН визнала,
що не зуміла захистити мусульманське
населення Сребрениці, проте ніхто з
працівників організації не поніс за це
відповідальності.
Резолюція із засудженням масового
вбивства в Сребрениці стала одним із
кроків Сербії на шляху до Євросоюзу. ЄС
назвав співпрацю з Міжнародним трибуналом
щодо колишньої Югославії (МТКЮ) однією
з головних умов для набуття статусу
кандидата на вступ до міжнародної
організації. Сербія подала заявку на
членство в грудні 2009 року і сподівається
стати кандидатом в 2011 році.
