було споруджено у закарпатському селі Тур’ї Ремети в середині XIX
століття. Такої честі удостоївся житель цього села Федір Фекета, який
обслуговував свою дільницю каретно-поштового зв’язку, що охоплювала по
суті всю Турянську долину.
Щодня листоноша, якого тоді шанобливо
називали “послом”, долав 60 кілометрів,
доставляючи землякам з Ужгорода газети,
листи, грошові перекази тощо. Шлях
пролягав через гори, струмки і ріки.
Посол не раз зустрічав ведмедів і рисей,
але завжди вчасно приносив пошту. Якось
його все ж спіткала біда: розігрівшись
у дорозі, він напився крижаної води з
гірського струмка й тяжко захворів
/інша версія – провалився під лід/.
Медицини на той час у селі не було, а
баби-знахарки виявились безсилими.
Невдозі Ф.Фекета помер від запалення
легенів.
Та селяни не забули легендарного
листоношу. Невдовзі на фасаді місцевої
церкви з’явилася меморіальна дошка з
барельєфом сільського поштаря і написом:
“Федор Фекета. В память приязности,
тверезности, чесности, послужности
посла”. Чавунну плиту виготовили на
місцевій ливарній фабриці. Вказано й
дату смерті – 1838 рік, але вона не точна.
За записом у книзі сільської церкви
Федір Фекета помер 18 березня 1839 року.
Меморіальна дошка на стіні храму
збереглася до наших днів.
А кілька років тому пам’ятник Ф.Фекеті
спорудили у закарпатському райцентрі
Перечин. Автор скульптури – заслужений
художник України Михайло Белень. Місцевий
поет Іван Козак присвятив земляку-листоноші
роман у віршах “Віків передзвони”.
Образ сільського “посла” досі
служить прикладом для закарпатських
поштарів.
