Президент України Петро Порошенко підписав указ "Про заходи у зв’язку з Днем пам’яті жертв голодоморів", який спрямований на гідне вшанування пам’яті постраждалих від геноциду українського народу – Голодомору 1932-1933 років в Україні, вчиненого тоталітарним репресивним сталінським режимом, а також голодоморів 1921-1922 та 1946-1947 років в Україні.
Про це у п'ятницю, 13 листопада, повідомили у прес-службі голови держави.
Президент доручив Кабінету міністрів невідкладно утворити Організаційний комітет з підготовки та проведення у 2015 році відповідних заходів, залучивши до його складу, зокрема, представників Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору – геноциду 1932-1933 років в Україні.
Так, у День пам’яті жертв голодоморів, 28 листопада, зокрема передбачені жалобні заходи на території Національного музею "Меморіал жертв Голодомору" у м.Києві, а по всій Україні – проведення тематичних наукових, інформаційних, та культурно-мистецьких заходів, виставок, презентацій документів, фото- і відеоматеріалів.
28 листопада на території України буде приспущено Державний прапор України та обмежено проведення заходів розважального характеру, а о 16.00 буде оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання.
Крім того, Міністерству закордонних справ доручено активізувати роботу щодо визнання міжнародною спільнотою Голодомору 1932-1933 років в Україні геноцидом Українського народу.
Довідка
Щорічно в останню суботу листопада в Україні вшановують пам'ять жертв голодоморів і політичних репресій.
Голодомор 1932–1933 років – масовий, умисно організований радянською владою голод, який призвів до багатомільйонних людських жертв у сільській місцевості на території Української СРР (землі сучасної України за винятком семи західних областей, Криму і Південної Бессарабії, які тоді не входили до УРСР) і Кубані, переважну більшість населення якої становили українці.
Голод настав внаслідок спланованої конфіскації урожаю зернових і всіх інших харчових продуктів у селян представниками радянської влади, що призвело до вбивства селян голодом у мільйонних масштабах, при цьому радянська влада мала значні запаси зерна в резервах і здійснювала його експорт за кордон.
Причини цього масового злочину ніколи в СРСР не розслідувалися і ніхто з можновладців, причетних до злочину, не зазнав покарання. Впродовж десятиліть масове вбивство людей штучним голодом не тільки навмисно замовчувалося радянською владою, про нього взагалі заборонялося будь-де згадувати.
У 2003 році Український парламент назвав, а 2006-го – офіційно визнав Голодомор геноцидом українського народу. 24 країни офіційно визнали Голодомор геноцидом українського народу.
13 січня 2010 року Апеляційний суд Києва визнав керівників більшовицького тоталітарного режиму винними в геноциді в Україні 1932-1933 років.
Кримінальну справу порушила і розслідувала СБУ за фактом здійснення Голодомору-Геноциду в Україні в 1932-1933 роках.
Рішенням суду були підтверджені висновки слідчих Служби безпеки України про організацію здійснення в 1932-1933 роках на території УРСР керівництвом більшовицького тоталітарного режиму – генеральним секретарем Центрального комітету Всесоюзної комуністичної партії більшовиків (ЦК ВКП(б)) Йосипом Сталіним (Джугашвілі), членом ЦК ВКП(б), головою Ради народних комісарів (СРСР) В’ячеславом Молотовим (Скрябіним), секретарями ЦК ВКП(б) Лазарем Кагановичем і Павлом Постишевим, членом ЦК ВКП(б), генеральним секретарем ЦК Комуністичної партії більшовиків України (КП(б)У) Станіславом Косіором, членом ЦК ВКП(б), головою Ради народних комісарів УРСР Власом Чубарем і членом ЦК ВКП(б), другим секретарем ЦК КП(б)У Менделем Хатаєвичем, геноциду української національної групи, тобто штучного створення життєвих умов, розрахованих на її часткове фізичне знищення.
Згідно з висновком судової науково-демографічної експертизи, проведеної в ході досудового слідства Інститутом демографії і соціальних досліджень ім. М.В. Птухи Національної академії наук України, в результаті вчиненого геноциду в Україні загинули 3 млн 941 тис. людей.
Суд констатував, що Сталін (Джугашвілі), Молотов (Скрябін), Каганович, Постишев, Косіор, Чубар і Хатаєвич вчинили злочин геноциду, передбачений ч.1 ст.442 Кримінального кодексу України (геноцид), і закрив кримінальну справу у зв'язку з їхньою смертю.
У Франції вшанують пам'ять жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні
Як повідомили у прес-службі Українського інституту національної пам'яті, у французькому Ліллі вшанують пам'ять жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні.
Франція належить до тих країн, які ще не визнали Голодомор 1932-1933 років геноцидом українців. Ініціюючи День вшанування пам’яті жертв Голодомору в Ліллі, українська громада прагне нагадати сучасному французькому суспільству про ті трагічні події та закликати місцевих депутатів підтримати визнання Голодомору геноцидом.
14 листопада у Лілльському католицькому університеті відкриється виставка Українського інституту національної пам'яті "Спротив геноциду". Експозиція була презентована у Києві у 2014 році й присвячена опору українців радянській політиці колективізації.
Також запланована конференція за участю французьких знавців теми російсько-українських відносин радянської епохи, зокрема, політолога Галі Акерман та історика Філіпа де Лара.
Під керівництвом владики Бориса Ґудзяка, голови єпархії Української греко-католицької церкви у Франції, та монсеньйора Лорана Ульріка, архієпископа Лілльського, відбудеться літургія за загиблими. Вшанування пам`яті завершиться концертом українських та французьких виконавців.
День пам'яті жертв Голодомору у Ліллі став можливим завдяки активній співпраці представників місцевої української діаспори, парафіян та Лілльського католицького університету з українськими істориками.
Цього року День пам'яті жертв Голодомору припадає на 28 листопада. Заходи із вшанування загиблих розпочалися із урочистим відкриттям Меморіалу пам'яті жертв Голодомору у Вашингтоні.
