Виборці пострадянського періоду –
народ заздрісний, стверджує в статті
для Bloomberg видавець і письменник Леонід
Бершидський. “Тому-то, коли російський
і український лідери в рік виборів
підшукували популістську ідею, обидва
обрали очевидне – запровадження податку
на розкіш”, – пише автор. Але, як
здається, тепер обидва лідери самі
провалять це починання.
Путін запропонував запровадити податок
на розкіш минулої зими, намагаючись
привернути незаможних росіян і тим
самим створити противагу незадоволеному
середньому класу. Президент Янукович
нині побоюється за долю своєї партії
на парламентських виборах.
Тепер чиновникам у Росії й Україні
доведеться попрацювати над тим, який
вигляд матиме обіцяний податок.
“Відмінності між їхніми підходами
прояснюють відмінності між Росією,
багатою на сировинні ресурси, і Україною,
країною переважно аграрною, а також між
політиком, який вже переміг, і тим, хто
ще тільки бореться за перемогу”, –
вважає автор.
У Росії, де Путіна вже обрали, Мінфін
дав розкоші “доволі обережне
визначення”, за висловом автора. З
нього випливає, що Porsche Panamera або заміський
будинок за 8 млн доларів – це ще не розкіш.
“Цей податок платитиме вузьке коло
людей, і його внесок в бюджет буде
близький до нуля”, – висновує Бершидський.
“В Україні немає таких нафтових
багатств, як у Росії, і їй потрібно, щоб
податок на розкіш давав деякі доходи”,
– зазначає автор. Отож український Мінфін
поширив податок на порівняно недорогу
нерухомість і машини.
Українські виборці реагують насторожено.
Так, оглядач Віталій Портников написав
у блозі, що доходи від податку будуть
розкрадені іншими злодіями або навіть
тими ж самими.
“У росіян є всі підстави ділитися
подібними почуттями, але діла мало:
Путін облаштувався в президентському
кріслі на 6 років і тепер може вибирати,
яким чином виконувати обіцянки. Навпаки,
Януковичу проблема податку на розкіш
ще може більш зашкодити, аніж дати
користі”, – йдеться в статті.
Переклад InoPressa
