В останній день зими, 28 лютого, розпочався Масляний тиждень, або так
звана широка Масляна(чи Масниця). Це свято проводів зими та зустрічі
весни було одним з найпопулярніших у слов’янській культурі, а після
прийняття християнства церква пристосувала його до тижня перед Великим
постом, нагадує ТСН.
За однією з версій, назва “масляна” виникла тому, що на цьому тижні, за
православним звичаєм, м’ясо вже не можна було їсти, а молочні продукти
ще споживали.
Церковною мовою цей тиждень називається сирним. Основною стравою на
Масляну зазвичай є млинці, які печуть щодня з понеділка по неділю.
Виготовлення млинців бере початок від жертовного хліба стародавніх
язичників, де коло вважалося знаком Сонця. Млинці випікають із житнього
та пшеничного борошна, з різних злаків — гречки, проса, вівса, роблять
їх простими і з припіком (із додаванням різних продуктів). До млинців
подають масло, сметану, мед, малосольну рибу, оселедець, повидло,
варення.
Також Масляна відома всенародними гуляннями: танці, співи, катання з
гірок, на санчатах, спорудження масляного опудала, багаття тощо.
Кожен день тижня має власні традиції. В понеділок влаштовують гуляння і
роблять з соломи дідуха. У вівторок дівчата частують млинцями хлопців, а
свекрухи приглядають невісток. У середу теща пригощає зятя, а в
п’ятницю в гості чекають на тещу. І зять має запросити її особисто.
У неділю гуляння завершують, сповідаються і просять одне в одного
вибачення. Потім йдуть до лазні – Великий піст зустрічати треба,
очистившись і душею, і тілом.
Цікаво, що в Україні віддавна Масницю вважали загалом жіночим святом.
Хоча участь у гуляннях могли брати і чоловіки, вони мусили за це
“відплатити” грошима чи горілкою.
У народі вважається, що людині, яка провела Масляний тиждень погано і нудно, не буде успіху в справах протягом усього року.
