Свято введення в храм Пресвятої
Богородиці (Третя Пречиста), яке Східна
Церква відзначає 4 грудня (21 листопада
– ст. с.) належить до 12 найбільших церковних
свят. Євангеліє нічого не говорить нам
про подію уведення в храм Богородиці.
Основою цього свята, як і Різдва й
Успення Божої Матері, є традиція Церкви
й апокрифічні книги, насамперед
Протоєвангеліє Якова і Псевдоєвангеліє
Матея “Про Різдво Пречистої Діви
Марії”, повідомляє РІСУ.
У цих творах розповідається, що батьки
Пречистої Діви Марії, святі Йоаким і
Анна, будучи бездітними, дали обіцянку,
що коли у них з’явиться дитина, то
віддадуть її на службу Богові у храмі
Єрусалиму. Господь вислухав їхні молитви
і дав їм доньку. Коли їй виповнилося три
роки, то батьки привели її до храму і
віддали в руки первосвященика Захарії,
батька святого Йоана Предтечі. Там
Пресвята Богородиця перебувала багато
років доти, доки, як доросла дівчина, не
була заручена зі святим Йосифом.
Празник Введення в храм пресвятої
Богородиці має один день перед- і чотири
дні попразденства. Про нього маємо
згадки з V ст. Проте поширеним на усьому
Сході він став кількасот літ після цього
– з проповідей на цей день Царгородських
Патріархів Германа (715-730) і Тарасія
(784-806) відомо, що празник Введення був
встановлений у VIII ст.
У Синайському Євангелії з VIII ст., яке
подарував до синайського монастиря
імператор Теодосій III (715-717), серед
дванадцяти празників згадано і празник
Введення. Цей празник внесений і до
грецьких місяцесловів з IX століття –
саме з цього часу це свято стає
загальнопоширеним.
Синайський канонар з ІХ-Х ст. фіксує
празник Введення під назвою “Пресвятої
Богородиці, яку привели в храм Божий,
коли вона мала три роки”. Типікон
Великої Царгородської Церкви (ІХ-Х ст.),
хоча не подає ані апостола, ані Євангелія
на цей празник, але про 21 листопада там
сказано таке: “Собор святої Богородиці,
яку батьки привели і передали у храм
Господній від трьох літ”. Евергетицький
типікон з XI ст. містить службу Введення
з перед- і попразденством. Службу на цей
празник уклав Григорій Нікомедійський
(IX ст.), Василій Пагаріот і Сергій
Святогорець.
На Захід свято Введення прийшло досить
пізно – аж в кінці XIV століття, а в середині
XV ст. – поширилося по всій Європі. Західна
Церква відзначає це свято 21 листопада.
У середньовіччі, як зазначає Юліан
Катрій у книзі “Пізнай свій обряд”,
введення в храм було улюбленою темою в
іконографії.
