.
Цьогоріч Вербна неділя випадає на 17
квітня. Це велике свято у християнському
році відноситься до числа дванадесятих.
За євангельським переданням, коли Ісус
Христос воскресив з мертвих Лазаря,
люди, які бачили це, повірили, що він
дійсно Син Божий. Коли Ісус в’їжджав
на віслюкові до Єрусалима, то люди,
вшановуючи його, встеляли дорогу своїм
одягом, а також вітали пальмовим гіллям.
В Україні таким деревом стала верба,
тому в народі це свято називають Вербною
неділею, святкують її за тиждень до
Великодня, а весь тиждень називають
вербним, пише RISU.
Свято в Єрусалимі водночас стало
передвісником страждань Ісуса – за
кілька днів його розіп’яли. Тому
наступний за Вербною неділею тиждень
називають Страсним. Упродовж Страсного
тижня утримання від скоромної їжі
повинно бути особливо суворим.
У цей день Церква згадує царське
прославлення Ісуса Христа перед Його
хресною смертю для того, щоб показати,
що страждання Спасителя були добровільні.
Церковні служби у цей день продовжують
служби Лазаревої суботи. На всеношній
свята читаються пророцтва Старого
Заповіту про Царя-Месію разом з
євангельськими розповідями про вхід
Христа до Єрусалима. На утрені
благословляють (святять) гілки, що їх
віруючі тримають у руках під час усієї
служби. Це свідчить, що вони зустрічають
Господа, який невидимо гряде, і вітають
Його як Переможця пекла і смерті, тримаючи
в руках “знамення перемоги” — верби
з запаленими свічками.
У народі вірять – освячена верба має
цілющу та очисну силу: символічне биття
освяченим гіллям оберігає від хвороб.
В цей день дітей легенько “гладять”
гілочкою лози, а коли б’ють, то примовляють:
“Не я б’ю, верба б’є, за тиждень —
Великдень.”
Освячені “котики” встромляють
за образи та зберігають протягом року
до наступних Великодніх свят.
Тим часом, віруючі Української
православної церкви Московського
патріархату звернулись до президента
Віктора Януковича з вимогою дати УПЦ
“статус домінуючої” церкви і
припинити інтеграцію в Євросоюз.
