“Російський прем’єр-міністр Володимир
Путін уявив собі полегшену версію
Радянського Союзу, яка перетвориться
на новий центр світового впливу під
керівництвом Москви”, – йдеться в
статті, опублікованій у The Washington Times.
“Але задуманий ним Євразійський
союз ґрунтуватиметься не на ідеології
– цього разу мова піде про торгівлю”,
– зазначає автор статті Пітер Леонард.
Росія наблизилася на один крок до його
створення, уклавши угоду з колишніми
радянськими республіками Бєларуссю і
Казахстаном, що відкриває з неділі
вільне пересування товарів і капіталу
через їхні спільні кордони.
Якщо найбідніші з потенційних членів
союзу і прагнуть до нього, щоб перейти
на фінансове утримання Москви, як це
було за Радянського Союзу, то на них
чекає гірке розчарування. За останні
роки Росія зайняла більш прагматичну
позицію в поширенні своїх щедрот і
навряд чи змінить її у майбутньому.
“Кілька років тому Росія дійшла
висновку, що допомога колишнім радянським
республікам має монетизуватися”, –
зазначив Іван Сафранчук, доцент МДІМВ
(Московського державного інституту
міжнародних відносин).
За словами Сафранчука, це означає, що
Москва видає кредити, а потім продає
нафту, газ, електроенергію і військову
техніку зі знижкою.
Дмитро Тренін, директор Московського
центру Карнегі, попередив, що не варто
говорити про перспективи Євразійського
союзу як політичного проекту.
“Я не бачу у керівництва Казахстану
абсолютно жодного бажання відмовлятися
від свого суверенітету, і, як я бачу,
бєларуський народ не прагне стати
частиною Росії”, – сказав він.
Тренін зазначив, що побоювання з
приводу відновлення панівної ролі
Кремля наразі необґрунтовані, заявивши,
що Бєларусь і Казахстан розширять сферу
досяжності російських ринків на 20%,
пропорційно своєму населенню.
“Це добре, але це не робить вас
центром впливу”, – підкреслив він.
Переклад InoPressa
