Якщо не оберете, під які прапори
Вам підходить стати, пропаде і зійде
нанівець Ваша енергія боротьби за право
не просто жити, а жити достойно, згідно
своєї праці. Це до вас я сьогодні
звертаюсь, люди, котрі вийшли на майдан.
Ви вже не вірите політикам, які не один
раз вас використали й покинули напризволяще
все з тими ж проблемами й негараздами. Але
зараз ви на хибному шляху, вам хочеться
повірити в “доброго царя”, вам не
хочеться конфліктів з владою, якою б
вона не була, знаючи, що вона сильніша, бо
має репресивні механізми, а ви – безоружні
і так добре в затишку, в сімейному колі, де
є що їсти й пити,куди ви обов”язково
повернетесь, “не вступаючи в конфлікт”.
Але тоді ,повернувшись, ви опинитесь, “звідки
прийшли” – вас “вони”-тримають за
бидло, за тимчасову “рабсилу”, сьогодні – ви,
завтра – замість вас візьмуть
інших, молодших, поступливіших, які чекають
своєї черги, заплатять їм трохи більше
і також будуть і їх тримати в покорі до
своєї “милості”. І будете з свого
зручного дивана чи крісла з філіжанкою
кави спостерігати, вмикнувши свій “ящик”
за черговим маразмом, який твориться в
вашій країні, за вашої байдужості, тимчасової (в
наші ненадійні дні все можливе) ситості. І
можете дочекатись,що,виявиться – ви вже
не відноситесь ні до однієї з існуючих
у світі націй, що і держави, в якій ви
прожили “все своє свідоме майже життя “Н Е І С Н У Є”.
Vox Populi
