(Музика М. Вербицького, сл. Т.
Чубинського)
Ще не вмерла Україна, і слава і
воля.
Ще нам, браття молодії, усміхнеться
доля.
Згинуть наші вороженьки, як роса
на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй
сторонці.
Душу, тіло ми положим за нашу
свободу
І покажем, що ми, браття, козацького
роду.
Станем, браття, в бій кривавий
від Сяну до Дону,
В ріднім краю панувати не дамо
нікому.
Чорне море ще всміхнеться, дід
Дніпро зрадіє,
Ще у нашій Україні доленька
наспіє.
Душу, тіло ми положим за нашу
свободу
І покажем, що ми, браття, козацького
роду.
А завзяття, праця щира свого ще
докаже,
Ще ся волі в Україні піснь гучна
розляже.
За Карпати відоб’ється, загомонить
степами,
України слава стане поміж
народами.
Душу, тіло ми положим за нашу
свободу
І покажем, що ми, браття, козацького
роду.
