Там, у Москві, у
палатах, у Кремлі,
Сидить,
мислить батько Сталін ночі й дні.
“Ох ти, Ленін,
мій соколе, чом ти вмер,
-
Хто
ж врятує від заглади СССР? -
Ох як тяжко в
Україні панувать!
-
Ой
не можу бандерівцям ради дать”. -
Гей почув це
польський зрадник Осубка,
-
Прилітає
із Берутом до Кремля. -
“Батьку Сталін,
ясне сонце, соколю,
-
Пішли
мені спецотдєли і зброю. -
Ох дай поміч
комуністам у Польщі!
-
Вже
рік ллється кров червона по Сяні”. -
“Гей рад би я
тобі, синку, поміч дать, -
А
хто буде мою владу захищать? -
Ой не сплю я вже
безпечно у Кремлі
-
–Ворогів
я маю всюди, ще й в Москві…” -
Гей повстанців,
славних хлопців сміх бере – -
Ще
пізнають Кремля блазні, хто ми є. -
Дав для Польщі
зброю, гроші “старший брат”, -
Та
й вернувся той Осубка дуже рад.
