Їхав Гітлер на візочку

Їхав
Гітлер на візочку

Та й не
оглядався,

Щоб вісь
йому поламалась,

Він не
сподівався.

«Фашистівська
кобиляко,

Чого ж
ти пристала?

Через
тебе, Мусоліні,

Вісь мені
пропала».

Сидить бідний
Мусоліні

Та й думку
думає,

Королеві
віддав владу,

Сам
Гітлера має.

«Ах ти, Гітлер, ти,
чортятко,

Щоб ти
провалився!

Через
тебе я на старість

У дурні
пошився».

У Лондоні ляхи мріють

З ними
воювати,

Бо «од
можа аж до можа»

Хочуть
«Польску» мати.

«Ах ти, Юзик, Генрих,
Франек,

Польська
з мертвих стане –

Ми зробіми єще кедись

Огромне
повстане».

Під Москвою сидить
Сталін

Та й
чогось надувся.

Певно
тому, що пан Рузвельт

Задком
повернувся!

«Ох горе мені з вами,

Мої комуністи,

Як не дасть нам
Рузвельт хліба,

Що будемо їсти?».

У Берліні бідний
Гітлер

Почав помишляти,

Бо вже
більше не прийдеться

Та й
фюрерувати.

«Ой «шаде», що то
буде,

Як то
проживати?

Треба
знову клоччя брати

Й стіни
малювати».