Верховна Рада ратифікувала Конвенцію
Ради Європи про відмивання, пошук, арешт
і конфіскацію доходів, отриманих
злочинним шляхом, і про фінансування
тероризму. Закон про ратифікацію
конвенції підтримали в середу, 17
листопада, 316 народних депутатів з 427,
що зареєструвалися в залі. Україна
підписала вказану конвенцію 25 листопада
2005 року, передає “Інтерфакс-Україна”.
Як наголошується в пояснювальній
записці, конвенція є комплексним
інструментом, націленим на наближення
національних законодавств держав-учасниць
до сучасних міжнародних стандартів
щодо засобів боротьби з відмиванням
доходів, отриманих унаслідок скоювання
злочинів, а також проти фінансування
тероризму.
Як пояснила, представляючи документ,
заступник міністра юстиції Валерія
Лутковська, конвенція була підписана
від імені України 25 листопада 2005 року,
однак, оскільки українське законодавство
у цій сфері не відповідало вимогам
конвенції, на ратифікацію не подавалася.
Лутковська також зазначила, що конвенція
передбачає міжнародну співпрацю
компетентних органів договірних сторін
у розслідуванні та судовому розгляді
справ, що стосуються конфіскації доходів,
отриманих злочинним шляхом.
Вона підкреслила, що така співпраця
буде здійснюватися через центральний
орган влади, який в Україні визначається
щодо досудового розслідування Генеральною
прокуратурою, а щодо судового рішення
про конфіскацію – Міністерством юстиції.
При обговоренні даного законопроекту
народний депутат Володимир Яворівський
(фракція БЮТ) зазначив, що під дану
конвенцію “абсолютно немає національної
бази для боротьби з корупцією”.
На його думку, необхідно спочатку
ухвалити закони для сприяння в боротьбі
з корупцією і відмиванням грошей, а
потім ратифікувати конвенцію.
Як зазначив депутат Юрій Кармазін
(фракція НУ-НС), перш ніж ратифікувати
конвенцію, потрібно денонсувати чинну
угоду між Україною і Кіпром про уникнення
подвійного оподаткування і створити в
національному законодавстві “перешкоди
для виведення коштів з України в будь-які
інші офшорні зони”.
Як повідомлялося, раніше парламент
посилив контроль за фінансовими
операціями і ускладнив процедуру
держреєстрації підприємств. У легалізації
доходів, отриманих злочинним шляхом,
тепер підозрюватимуться всі особи, що
здійснюють операції на суму понад 150
тис грн. А компанії, що надають юридичні
послуги, зобов’язали повідомляти
підозрілу інформацію про своїх клієнтів
в Держфінмоніторинг
