нового учасника – виявленого в Денисовій
печері на Алтаї “Денисівської”
людини, що стала самостійним підвидом
стародавньої людини, – значно змінило
уявлення про те, як формувалася людина
сучасного вигляду, вважає заступник
директора Інституту археології та
етнографії СО РАН Михайло Шуньков .
“Зараз важко про це говорити, але
цілком можливо, що” денисівці “ведуть
свою еволюцію безпосередньо від Homo
erectus, від тих перших людей, які вийшли
за межі Африки близько 2 млн років тому”,
– сказав він в інтерв’ю агентству Інтерфакс
.
Учений відзначив, що процеси
антропогенезу, що призвели до формування
людини сучасного вигляду, були набагато
більш багатоплановими, більш складними
в порівнянні з тією картиною, яка
малювалася буквально 5-10 років тому.
“Тоді більшість антропологів,
археологів, які займаються найдавнішою
історією, вважали, що людина сучасного
фізичного типу сформувалася в Африці
близько 200-150 тис років тому, а на рубежі
100 тис років тому вийшла за межі цього
континенту і поступово освоїла усю
Євразію, витіснивши неандертальців”
, – розповів Шуньков.
Однак виявилося, що взаємини
неандертальців з Homo sapiens були набагато
складніші, а відкриття “денисівців”
ще більш ускладнило цю картину.
В результаті, вважає вчений, можна
говорити про декілька центри антропогенезу.
“Це власне Африка, це Західна Європа,
де жив неандерталець, це Центральна та
Північна Азія – територія” денисівців
“і Східна і Південно-Східна Азія, де
сформувався Homo sapiens orientalensis”, – зазначив
він.
При цьому, підкреслив Шуньков, в
Південно-Східній Азії, як і на Алтаї,
археологічні матеріали свідчать, що
місцева культура верхнього палеоліту,
носієм якої були, відповідно, Homo sapiens
orientalensis (людина східна) і “денисівець”,
за своїми характеристиками сягає
корінням в епоху середнього палеоліту.
“Якби 50-40 тис років тому на ці
території прийшов Homo sapiens з Африки, він
би приніс c собою і культурні інновації.
Тоді у всій первісній ойкумені в цей
час культури були б досить однорідними,
тому що і носій їх теж був би однорідний
антропологічно. Але ми цього в
археологічному матеріалі не фіксуємо
“, – сказав співрозмовник агентства.
За його словами, і на Алтаї, і на сході
Азії ми бачимо автохтонний розвиток
культури. Починаючи зі стадії Homo erectus,
з позначки приблизно 1 млн років тому і
до епохи верхнього палеоліту 50-30 тис
років тому, йшов безперервний розвиток
місцевих культурних традицій без
яких-небудь помітних зовнішніх впливів.
У той же час, відзначив він, культурного
комплексу, носієм якого був Homo sapiens
africaniensis, не спостерігається на інших
територіях.
Як відомо, неандертальці жили на
території Європи в проміжку 240 – 30 тисяч
років тому. За своєю будовою ДНК
неандертальця трохи ближча до ДНК
азіатів і європейців, ніж корінних
жителів Африки.
Пращурами Homo sapiens orientalensis можуть
виявитись еосіміди, що вважаються
найбільш примітивною групою ранніх
вищих приматів, скам’янілості яких віком
понад 45 мільйонів років було знайдено
в Індії, М’янмі та інших азіатських
країнах.
“Денисівську” людину було знайдено
в Денисовій печері на Алтаї в 2008 році.
Аналіз мітохондріальної ДНК знахідки
підготував підгрунтя для відкриття
раніше невідомої еволюційної гілки
людини, яка бере свій початок у досі не
досліджених процесах антропогенезу.
Довідка
Сьогодні існує кілька гіпотез походження
виду Homo sapiens. Вони формулюються за
кількістю середовищ проживання – один
ареал або декілька, а також клімат,
котрий сприяє походженням, – тропічний
або арктичний.
Монолокальна гіпотеза грунтується
на знахідках в Олдувайській ущелині на
півночі Танзанії в Африці. Передбачається,
що в епоху середнього плейстоцену
четвертинного періоду 1,8-2 млн років
тому, позначену утворенням льодовиків,
в Африці виникли перші людиноподібні
(гомініди).
Мультилокальна гіпотеза, яка припускає
походження гомінідів в різних ареалах
континентальних ділянок планети.
Позатропічна гіпотеза передбачає
виникнення людського роду в суворих
кліматичних умовах, які могли послужити
поштовхом для породження свідомості у
Homo sapiens.
