Перейти до вмісту
28 Жовтня 2026 • Київ 8°
НБУ USD 45,59 EUR 50,77 PLN 11,53
Новини росії

Російські ЗМІ дізналися ім’я того, хто “здав” шпигунів у США – це був їхній російський “начальник”

Російські ЗМІ дізналися ім'я того, хто "здав" шпигунів у США - це був їхній російський "начальник"

Російська преса стверджує, що їй
відомий зрадник, який видав американцям
11 російських агентів-нелегалів, що
працювали в США. Газета “КоммерсантЪ”
за результатами власного розслідування
заявляє, що зрадник – полковник Щербаков,
який довгий час служив у Службі зовнішньої
розвідки Росії (СЗР) начальником
американського відділу управління “С”,
що займається роботою з нелегалами.

У СЗР не підтвердили, але і не спростували
цю інформацію. Глава прес-бюро СЗР Сергій
Іванов лише сказав: “Ми не коментуємо
замітки в газетах”, передає NEWSru.com.

– Полковник здав одного з найдосвідченіших
російських шпигунів у США

Групу російських громадян було
заарештовано у США наприкінці червня
за звинуваченням у шпигунстві. У липні
їх обміняли у віденському аеропорту на
чотирьох росіян, засуджених раніше у
РФ за шпигунство.

Те, що російсько-американський
шпигунський скандал, що вибухнув літом,
став результатом зради, російська влада
не приховує. Прем’єр-міністр Володимир
Путін під час зустрічі з викритими і
висланими зі США агентами заявив: “Це
результат зради, а зрадники завжди
погано кінчають”.

Тепер високопоставлений співробітник
кремлівської адміністрації також
запевнив: “Ми знаємо, хто він і де
він… Можете не сумніватися – Меркадера
за ним вже послали” (Рамон Меркадер
– агент радянських спецслужб, який у
1940 році в Мексиці убив Льва Троцького
ударом льодоруба по голові).

Про те, що полковник Щербаков – зрадник,
у СЗР могли б зрозуміти заздалегідь,
вважають джерела. Проте в російській
розвідці не взяли до уваги того факту,
що донька Щербакова давно живе в США.
“Дивно, чому ніхто не здивувався тому,
що в людини на такій посаді є рідня за
кордоном. Це лише одне з багатьох питань
в цій справі, яке цікавить слідство”,
– розповів “Комерсантові” знайомий
з ходом розслідування розвідник.

У СЗР нічого не запідозрили, навіть
коли Щербаков відмовився від підвищення
по службі, що пропонувалося йому приблизно
за рік до шпигунського скандалу. Мабуть,
Щербаков вирішив таким чином уникнути
необхідної у разі підвищення перевірки
на детекторі брехні. Це означає, що він
вже тоді активно співпрацював з
американськими спецслужбами.

Син Щербакова, який трудився в іншому
відомстві, – Держнаркоконтролі, спішно
покинув Росію, відлетівши до Америки
незадовго до викриття російських
агентів, зазначає видання.

Сам же зрадник, за словами джерела
газети в російських держструктурах,
втік з країни лише за три дні до червневого
візиту російського президента Медведєва
в США. “Після цього американці,
побоюючись, що ми, запідозривши зраду,
почнемо витягувати зі США своїх нелегалів,
почали їх заарештовувати. Це поставило
Білий дім у вкрай ніякове становище і
змусило понервувати: адже ніхто не хотів
ускладнювати перший візит Медведєва
до Штатів”, – пояснило джерело.

Про затримання російських розвідників
у США було оголошено 28 червня, вже після
візиту Медведєва за океан.

Полковник здав одного з
найдосвідченіших російських шпигунів
у США

Після шпигунського скандалу прізвище
Щербаков у СЗР прирівняно до лайки:
багато в чому через те, що Щербаков
особисто посприяв викриттю найціннішого
і найдосвідченішого з російських
нелегалів – 65-річного Михайла Васенкова,
також відомого як Хуан Лазаро.

Ще у 1960-ті роки Васенков-Лазаро був
відправлений до Іспанії, звідки виїхав
до Чилі, де під виглядом фотографа і
почав свою роботу на зовнішню розвідку.
Під видом модного фотографа Лазаро
об’їздив усю Латинську Америку, попутно
обростаючи знайомствами серед політиків
і бізнесменів.

У 1970-ті Михайло Васенков одружився з
перуанською журналісткою Вікі Пелаес.
Незабаром наречені перебралися до США
за завданням керівництва зовнішньої
розвідки. Судячи з усього, Пелаес справді
не лукавила, коли після арешту заявляла
пресі, що нічого не знала про те, хто
насправді її чоловік.

В Америці сім’я Лазаро жила скромно,
хоча дружина російського розвідника
була впливовою журналісткою іспаномовної
газети El Diario, а серед знайомих самого
Михайла Васенкова були високопоставлені
функціонери з лівого крила Демократичної
партії США. За успішну роботу на радянські
спецслужби Васенкову ще у 1980-ті роки
секретним указом керівництва СРСР було
надано звання Героя Радянського Союзу.

“За час своєї роботи Васенков
настільки натуралізувався, що практично
забув російську мову, – говорить джерело
“Комерсанта”. – Це професіонал
найвищого класу, про якого, коли б не
зрада, ніколи б не дізналися в США”.

Біографія Васенкова-Лазаро була
настільки бездоганною, що, навіть
заарештувавши його, американські
спецслужби були безсилі довести зв’язок
затриманого з російською розвідкою.
Перед слідчими сидів сивий поважний
сім’янин, чиї діти, дружина, численні
друзі, однокурсники, сусіди і впливові
знайомі були готові під присягою
підтвердити будь-який факт із життя
доброчесного 65-річного американця
Лазаро. Сам заарештований до останнього
відкидав будь-які звинувачення,
наполягаючи на невинності.

Колеги Васенкова припускають, що у
результаті він міг опинитися на волі,
але одного разу до нього в камеру з’явився
полковник Щербаков. “Михайло
Анатолійович, вам треба зізнаватися і
здаватися”, – заявив зрадник.
Заарештований відповів англійською,
що не розуміє мови, якою говорить той,
що прийшов. Коли Щербаков звернувся до
нього по-англійськи, шпигун заявив: “Я
Хуан Лазаро. Усе, що відбувається, –
безглузда помилка, і я не розумію, в чому
я маю зізнаватися”. У результаті
полковник Щербаков передав американцям
особисту справу Васенкова-Лазаро,
привезену ним з Москви. Після цього
заперечувати зв’язок з російською
розвідкою не було сенсу: Васенков назвав
своє справжнє ім’я, але далі говорити
відмовився.

Слідчі, втім, все ж таки спробували
розговорити нелегала, зламавши йому
при допиті три ребра і ногу, стверджують
джерела. З цими переломами він і прилетів
до Росії після обміну. Колеги Васенкова
кажуть, що, ледве повернувшись, він
сказав своєму керівництву, що жити в
Росії не збирається і має намір виїхати
за кордон. “Його можна зрозуміти. Адже
те, що сталося, – не просто зрада, – кажуть
у СЗР. – Привезти досьє на нелегала
ворогам – це просто плюгавство. Такого
ніколи не траплялося”.

У серпні адвокат Васенкова Дженезіс
Педуто також повідомляла, що Хуан Лазаро
не хоче залишатися в Москві. За словами
адвоката, її підзахисний говорить, що
він взагалі не з Росії і не розмовляє
російською. Лазаро сподівався повернутися
до Перу за своїм паспортом цієї країни.