Напередодні Нового року за старим стилем, українці традиційно святкують Щедрий вечір (Щедру кутю) або свято Меланки.
Таку назву у народній традиції – Меланки, Маланки, Миланки – свято отримало через те, що за православним церковним (юліанським) календарем 31 грудня вшановується пам'ять святої Меланії Римлянині, яка жила у Римі у ІV-V столітті.
Наслідуючи українські новорічні традиції, вечір з 13 на 14 січня називають Щедрим, тому що до нього готують щедрий святковий новорічний стіл: вдруге протягом зимових свят вариться кутя, але вже скоромна, а на столі мають переважати м'ясні страви (ковбаси, смажене м'ясо, печеня тощо). До багатого столу готують також млинці, пироги з сиром, м'ясом, вареники зі сметаною.
Головне святочне дійство Щедрого вечора це – щедрування. Як тільки починає смеркати, групи щедрувальників, переважно молодь, здійснюють величальні новорічні обходи і привітання, під час яких піснями славлять господарів, бажають їм здоров'я й достатку на весь рік, за що й отримують щедру нагороду.
Раніше у Мережу виклали перший запис "Щедрика", написаної композитором Миколою Леонтовичем в 1901 році пісні. Запис зроблено в Нью-Йорку в 1922 році у виконанні Українського національного хору під керівництвом Олександра Кошиця.
