навчилися глибоко пірнати і не дихати
по годині або навіть більше.
Виявилось, тут вся справа в міоглобіні
– протеїні, що зберігає надзвичайно
багато кисню в м’язовій тканині китів
або тюленів. Дивовижна властивість
міоглобіну полягає в тому, що він здатний
так розподіляти кисень, щоб він не
“засмічував” м’язи і не заважав їм
працювати, повідомляє CyberSecurity.ru.
Доктор Майкл Беренбрінк, з Інституту
інтеграційної біології в Ліверпулі,
говорить, що науковців давно цікавила
загадка того, як саме крупні ссавці в
океані можуть зберігати таку кількість
повітря, щоб не дихати так довго.
“При достатньо високих концентраціях,
міоглобін може дуже ефективно утримувати
кисень. Цікаво, втім, те, що в процесі
еволюції це не призвело до атрофії
м’язів і зараз морські ссавці володіють
великими об’ємами м’язової тканини, але
можуть використовувати її ще й як сховище
кисню”, – говорить Беренбрінк.
Група учених змогла отримати зразки
чистого міоглобіну з м’язів ссавців –
від наземних корів, напівводних видр,
а також повністю морських кашалотів.
Також вони провели генетичні дослідження,
щоб зрозуміти, як саме змінювався вміст
міоглобіну за останніх 200 млн років в
еволюції ссавців.
Дослідження показали, що найбільші
концентрації міоглобіну виробилися
саме у глибоководних ссавців. Крім того,
міоглобін наземних і морських видів
дещо відрізняється за структурою: у
морських цей протеїн має позитивний
заряд, що дозволяє краще контактувати
з молекулами кисню.
Частково саме тому дані види можуть
збирати за допомогою міоглобіну так
багато кисню для подальшого використання
під час пірнання.
Науковці кажуть, що виявлені ними
еволюційні зміни і приклади адаптації
показують, як саме ссавці стали чудовими
пірнальниками. Крім цього, дослідники
вважають, що у стародавніх ссавців була
власна система дихання, яка була
унікальною для свого часу.
Розуміння того, як саме морські види
зберігають в організмі багато кисню,
може бути корисно і з медичною метою.
Наприклад, для лікування хворих з
порушеннями сердечно судинної системи,
яка втрачає можливість доставки потрібної
кількості кисню органам.
А ось розписні черепахи взагалі можуть
жити за відсутності кисню. У цьому їм
допомагає ген, спільний для всіх
хребетних.
