Науковці вперше побудували повноцінну
комп’ютерну модель росту сніжинок. Їхню
статтю поки не прийняли до публікації
в рецензованому журналі, а її препринт
доступний на сайті arXiv.org, повідомляє
Lenta.ru.
Вивченням форми сніжинок займався ще
Йоганн Кеплер. У своїй праці Strena Seu de
Nive Sexangula, написаній 1611 року, він виявив,
що сніжинки мають симетрію шостого
порядку, тобто переходять у себе при
повороті на кут 60 градусів і кратні йому
кути.
У 1954 році японець Укічиро Накая
експериментальним шляхом установив
залежність форми снігу від температури
й рівня пересичення повітря водяними
парами – виявилося, що сніжинки можуть
мати найрізноманітнішу й досить
неправильну форму.
До останнього часу науковцям не
вдавалося створити модель, яка б дозволяла
отримувати більшість “неправильних”
сніжинок.
У рамках нової роботи дослідники
зробили саме це. За твердженням авторів,
новий метод виявляється настільки
ефективним завдяки використанню
розроблених ними самими варіаційних
обчислювальних методів.
У рамках моделі, наприклад, вдалося
отримати сніжинки в формі порожнистих
колон, призм, джуе розгалужені й геть
плоскі (всі ці форми раніше спостерігалися
в природі).
Крім цього, науковці зазначають, що
їм вдалося виявити емпіричну лінійну
залежність між рівнем перенасиченості
й швидкістю росту – дослідити подібну
динаміку на практиці досить важко.
Науковці говорять, що теоретики
недооцінювали вплив ефектів, пов’язаних
із поверхневою енергією кристалів.
Нагадаємо, що раніше науковці
повідомляли, що глибоко усередині
Меркурія формується і падає до центру
планети залізний “сніг”. За словами
вчених, це схоже на те, як сніг виникає
в атмосфері Землі і падає на її поверхню.
