школярів, студентів і викладачів
починається новий навчальний рік.
Традиційно в цей день у школах проходять
урочисті лінійки, присвячені початку
навчального року.
У школах проходить перший святковий
урок, який щороку має різні теми, після
якого зазвичай вирішуються організаційні
питання.
Зазначимо, що цього року в перший клас
підуть близько 450 тисяч учнів, що перевищує
торішню кількість першокласників.
За офіційними даними, вперше за парти
в 2013 році сядуть 443 500 дітей, торік їх
було 431,2 тисячі. При цьому навчання в
10-х класах продовжать 256 тисяч школярів,
а в 11-х класах – майже 270 тисяч учнів.
Крім того, 1 вересня розпочнуть працювати
19500 шкіл, в яких будуть навчатися 4,1 млн
дітей. Вперше цієї осені запрацюють 13
загальноосвітніх шкіл.
Президент: від того, яку
якість освіти отримають діти, залежить
їх майбутнє життя
У нинішньому році в українські школи
піде вчитися понад 1,9 млн дітей, з них
350 тис першокласників, розповів президент
України Віктор Янукович під час святкової
лінійки на честь Дня знань у столичній
школі № 78.
“Я хочу всіх привітати з Днем знань,
яким щороку ми традиційно відкриваємо
двері навчальних закладів. Цього року,
як завжди, ми буде відкривати нові школи
– таких шкіл буде 11” , – сказав Янукович
у неділю, 1 вересня, в Києві, передає
Інтерфакс-Україна.
Президент підкреслив, що завданням
влади залишається забезпечення високої
якості освіти, зокрема , розвиток мережі
дошкільних навчальних закладів та
позашкільної освіти . Він також зазначив
, що завданням влади також є забезпечення
дітей конкурентоспроможною у світі
освітою. “Від того, яку якість освіти
отримають діти, залежить їх майбутнє
життя”, – підкреслив Янукович.
Глава держави також зазначив, що в
роботі з розвитку системи національної
освіти слід пам’ятати про умови і престиж
роботи вчителів. “Наше завдання –
щороку ці умови покращувати”, – заявив
Янукович.
Раніше в опозиції зазначили , що система
освіти в Україні втрачає конкурентоспроможність.
“Наша вища освіта вже наближається
за вартістю до оксфордcької, а за якістю
все ще відстає – незважаючи на декларативні
зобов’язання міністра потрапити хоч до
будь-якого світового рейтингу”, –
вважає народний депутат від ВО
“Батьківщина” Леся Оробець.
Крім того, згідно з даними соціологічного
опитування, проведеного компанією
InMind, 84% респондентів вважають, що в
ринкових умовах українцям стає все
складніше реалізовувати право на освіту.
У непростій ситуації опинилися і
педагоги. Вони відзначають, як далеко
нині успіх відчужений від моральності.
В очах суспільства сьогодні вчитель
нерідко видається невдахою, який не
вміє заробляти гроші.
“Зрозуміло, що будь-які війни –
політичні, економічні, збройні – виграють
або програють не політики, економісти
чи генерали, а шкільні вчителі. Учитель
сам повинен бути економістом – тоді його
учні здатні будуть підняти економіку
і своєї сім’ї, і своєї держави. Учитель
сам повинен бути політиком – тоді його
учні не стануть ігнорувати вибори, а їх
політичний вибір не буде залежати від
реклами або кілограма гречки. Учитель
сам повинен бути генералом – і тоді його
учні будуть готові встати на захист
своєї Вітчизни. Але всі ці речі можливі
тільки за умови глибокої моральності
самого вчителя”, – переконаний шкільний
педагог Леонід Стеценко.
Довідка
Закони про загальну освіту були
ухвалені: в Пруссії у 1717 і 1763, в Австрії
в 1774, у Данії в 1814, в Швеції у 1842, у Норвегії
в 1848, у США протягом періоду з 1852 по 1900,
в Японії в 1872, в Італії в 1877, у Франції в
1882 році.
У Великобританії запит на обов’язкову
масову грамотність був закріплений
законом Форстера ще в 1870 році. Автор
закону Вільям Едвард Форстер (1818-1886) –
британський промисловець, філантроп і
член Ліберальної партії Великобританії.Закон
зробив обов’язковою початкову освіту
для дітей віком від 5 до 12 років.
У 1873 році канцлер Німеччини Отто
Бісмарк провів антиклерикальну реформу
освіти.
У колишній Російській імперії сфера
освіти пережила радикальні реформи з
1895 по 1905 роки, коли відбулася відмова
від класичних (греко-римських) гімназій
і перехід до освіти в сфері природничих
та технічних наук.
Радянська система освіти (1930-1955)
продовжила традиції Бісмарка, запозичуючи
зарубіжні успіхи і розвиваючи їх у всіх
галузях – професійно-ремісничого,
технічного, природничого, гуманітарного,
естетичного профілю.
Радянська інженерна школа орієнтувалася
на континентальні Францію та Німеччину.
Після 1991 року в незалежних республіках
екс-СРСР стала впроваджуватися
американська модель в системі вищої
освіти liberal arts education. З початку 2000 років
масова освіта в школах проходить
уніфікацію. Одним з інструментів
уніфікації є тестова система ЗНО.
Багато експертів відзначають на
початок другої декади 2000-х гуманітарну
кризу і необхідність вибору напрямку
розвитку.
В Україні вирішили піти второваною
дорогою і зробити вибір на користь
континентальної політехнічної школи
Німеччини. Передбачається, що даний
крок допоможе зупинити деіндустріалізацію.
