Спрощена система оподаткування,
збереження якої стало головною причиною
припинення акцій протесту підприємців,
зникне вже за декілька місяців. Таку
думку висловила заступник Сергія Тігіпка
у партії “Сильна Україна” Олександра
Кужель, яка каже, що також причетна до
створення Податкового кодексу, передає
Радіо “Свобода”.
“Це є просто відстрочення смерті.
Ліквідація Держкомпідприємництва ще
більше мене в цьому впевнила. Останній
тиждень всі політики Партії регіонів
кажуть, що там тільки оптимізатори”,
– заявила Кужель.
У свою чергу, депутат від НУ-НС, член
парламентського комітету з питань
регуляторної політики та підприємництва
Ксенія Ляпіна вважає, що Податковий
кодекс потрібно доопрацювати, адже у
ньому є багато неузгодженостей і
суперечностей.
На її думку, документ містить норми,
що податківці зможуть трактувати на
свою користь.
“В принципі має бути фіксований
податок. Але однією з умов є сплата
ринкового збору. Кодексом ринковий збір
скасовано. Тоді питання: як трактувати
для 400 тисяч суб’єктів, які понесли
заяви на сплату фіксованого податку.
Половина областей приймає ці заяви,
половина каже, що немає фіксованого
податку”, – зазначила вона.
“Треба це питання однозначно
вирішити. Інакше на січень ці суб’єкти
залишаться без фіксованого і без єдиного,
будуть на загальній системі оподаткування”,
– каже Ляпіна.
А юрист Олександра Федотенко вважає,
що законодавці зберегли у Податковому
кодексі всі можливості для тиску на
підприємців з боку податківців.
“Значно розширені підстави для
позапланових перевірок. Податкові
органи, маючи лише припущення, можуть
прийти на позапланову перевірку”, –
каже вона.
“Крім того, Податковим кодексом
закріплено повноваження органів
Державної податкової служби вимагати
під час проведення перевірки не тільки
фінансові документи, а й інші, а перелік
цих документів не встановлений”, –
наголошує юрист.
Як повідомлялося, Податковий кодекс,
ухвалений Верховною Радою і підписаний
президентом України 4 грудня опубліковано
в офіційному друкованому виданні
Верховної Ради – газеті “Голос України”.
Повний текст ухваленого кодексу
розміщується на 55 сторінках газети.
Документ набуває чинності з 1 січня 2011
року.
Разом із Податковим кодексом було
опубліковано і таким чином він набув
чинності і Закон “Про внесення змін
до деяких законодавчих актів України
у зв’язку з ухваленням Податкового
кодексу України”, також підписаний
главою держави в п’ятницю. Текст закону
займає три сторінки в офіційному
парламентському виданні.
За словами прем’єр-міністра України
Миколи Азарова, передбачене в Податковому
кодексі зниження ставок основних
податків зробить податковий режим одним
із найпривабливіших у Європі. Зокрема,
ставку податку на прибуток, що становить
на сьогодні 25%, буде знижено в 2011 році
до 23%, у 2012 році – до 21%, у 2013 році – до 19% і
з 2014 року – до 16%. Крім того, податок на
додану вартість з 2014 року також буде
зменшено до 17% з нинішніх 20%. У частині
оподаткування доходів фізичних осіб
нинішню єдину ставку 15% перетворено на
малопрогресивну шкалу за рахунок
додаткової ставки 17% для доходів, що
перевищують десятиразовий розмір
мінімальної заробітної плати, встановленої
законом на 1 січня звітного податкового
року (наразі мінімальна зарплата
становить 922 грн на місяць).
Відповідно до Податкового кодексу, з
2015 року запроваджується оподаткування
доходів за депозитами за ставкою 5%, але
одночасно вже з 2011 року ставку оподаткування
дивідендів буде знижено з 15% до 5%. Документ
вперше в Україні запроваджує податок
на нерухомість, однак звільняє від нього
тих, у кого площа житлової нерухомості
не перевищує 120 кв м при проживанні в
квартирі і 250 кв м – в будинку.
Найбільші суперечки, які призвели до
протестів на Майдані, викликали розділи
Податкового кодексу про адміністрування
податків і посилення режиму спрощеної
системи оподаткування. У результати
президент застосував право вето, і за
його пропозицією найодіозніші норми в
частині адміністрування (наприклад,
порушення презумпції невинуватості
платника податків або лазівки для
затягування адміністративного арешту
майна) було вилучено з Податкового
закону разом з усім розділом про
“спрощенців”.
Утім, повної перемоги “спрощенцям”
домогтися не вдалося: згідно з новим
Податковим кодексом підприємствам
заборонено зараховувати на валові
витрати купівлю у “спрощенців”
товарів і послуг, а це означає, що тепер
їх обкладатимуть податком на прибуток.
Але в той самий час з кодексу було
вилучено норму про ліквідацію в цілому
спрощеної системи оподаткування для
фізичних осіб-підприємців з 1 січня 2016
року.
