15 лютого православні та греко-католики
відзначають Стрітення Господнє. У
народному побуті цей день здавна
сприймається як зустріч зими з весною.
За народними повір’ями, цього дня “зима
весну зустрічає, заморозити її хоче, та
сама лиходійка від свого хотіння тільки
потіє”. Зазвичай в цей день ворожили,
виставляючи тарілку з зерном на ніч
надвір (якщо вранці роса – врожай, нема
роси – погана ознака).
У день Стрітення Господнього в церквах,
за традицією, освячуються свічки.
Традиція ця походить зі стародавнього
звичаю влаштовувати в день Стрітення
ходу містом із запаленими світильниками
(на зразок хресної ходи).
Існує також повір’я, що ці свічки
охороняють житло від удару блискавки.
Коли в цей день приходили із церкви
додому, то запалювали свічку. За народними
віруваннями, це захищало дім та майбутній
урожай. Освячену цього дня у церкві воду
використовували проти “пристріту”
(поширений у багатьох народів забобон
про поганий вплив погляду деяких людей
взагалі або за деяких обставин). Нею
кропили тварин і людей, передає “Тиждень”.
Свято відзначають у пам’ять про те, як
Свята Діва Марія принесла до
Єрусалимського храму Ісуса Христа на
40-й день після народження. Адже згідно
із тодішніми законами, кожне перше
немовля чоловічої статі належало Богові,
і його треба було приносити до храму на
40-й день після народження.