У Верховному суді представили результати
моніторингу незалежності суддів, що
проводився Центром суддівських
досліджень. Згідно з отриманими даними,
кожен п’ятий суддя стикався з тиском з
боку виконавчої влади. При цьому лише
десята частина опитаних суддів вважають,
що користуються довірою суспільства,
а більше половини суддівського корпусу
не схильні вважати Вищу раду юстиції
незалежним органом. У профільному
парламентському комітеті вважають, що
ці дані є об’єктивними, і готові
використовувати їх для подальшої роботи,
пише “КоммерсантЪ-Украина”.
Результати моніторингу незалежності
суддів, проведеного Центром суддівських
досліджень за ініціативою Ради суддів
України, були представлені у Верховному
суді на конференції “Незалежність
суддів в Україні”. Участь в анонімному
опитуванні взяли 579 суддів судів різних
інстанцій (8-9% від загальної кількості
суддів) з 7 областей, Автономної республіки
Крим та Києва.
Показово те, як судді самі оцінюють
рівень довіри до них. Так, лише 9,2% опитаних
відповіли ствердно на питання, чи довіряє
суспільство судовій владі. Ще 20,8% суддів
вважають, що суспільство судам не
довіряє, а 70% опитаних вважають, що їм
довіряють частково.
У профільному парламентському комітеті
результати моніторингу серед суддів
здивування не викликали. “Коли я
спілкуюся з суддями, вони кажуть, що їм
соромно зізнаватися, що вони працюють
в суді”, – сказав перший заступник
комітету Верховної ради з питань
правосуддя Юрій Кармазін (“Наша
Україна-Народна самооборона”). В
цілому депутат схильний вважати, що
такі дані свідчать про деградацію як
судової системи, так і суспільства в
цілому.
Цілий блок питань при опитуванні
суддів був присвячений наявності в їх
практиці випадків тиску, погроз чи
втручання з боку різних органів влади.
Більшість респондентів на ці питання
відповідали негативно, однак при цьому
знайшлися серед них і ті, які зізналися,
що стикалися з тиском з боку представників
виконавчої влади (20,8%), представників
законодавчої влади (17,3%), прокурорів
(18, 5%), а також з боку керівників своїх
судів (11,9%) і судів вищих інстанцій (11%).
“Можна констатувати посилення
впливу представників законодавчої та
виконавчої влади на суддів вищих і
апеляційних судів при розгляді конкретних
судових справ. Існує загроза створення
нової системи політичного впливу на
суддів за допомогою позапроцесуального
тиску на них представників судів вищих
інстанцій”, – йдеться в результатах
моніторингу.
“Відсоток досить високий. Якщо кожен
п’ятий суддя стикається з тиском з боку
влади – це тривожний симптом”, – вважає
Кармазін.
Більше половини суддів (57,3%) не вважають
нову систему органів суддівського
самоврядування, яка запрацювала після
судової реформи 2010 року, більш ефективною,
ніж попередня. Показовою є і ситуація
з оцінкою діяльності Вищої ради юстиції
(ВРЮ) суддівським корпусом: 56,9% суддів
не вважають ВРЮ незалежним органом, а
60,7% опитаних відповіли негативно на
питання, чи сприяє діяльність ВРЮ
твердженням незалежності судової влади.
У Вищій раді юстиції на таку оцінку
своєї діяльності не ображаються.
“Закритих тем для критики немає. Не
думаю, що судді можуть сказати, що ВРЮ
необ’єктивно когось притягнула до
відповідальності. Може бути, я суб’єктивний,
але думаю, що таких фактів немає. А
виникаючі питання, свідчать про те, що
орган працює”, – сказав член Вищої
ради юстиції, заступник голови комітету
з питань правосуддя Валерій Бондик
(Партія регіонів).
Що стосується рівня забезпечення
соціальних гарантій, 86,1% суддів вважають,
що зі вступом в силу судової реформи
вони були звужені, і лише 1,8% опитаних
вважають, що соціальні гарантії суддів
були посилені. 90% суддів вважають, що їх
безпека не забезпечується на належному
рівні.
Вкрай показовим є питання, присвячене
тому, яку зарплату судді вважають
достатньою для того, щоб відчувати себе
незалежними. Так, 12,5% суддів апеляційних
господарських судів вважають, що вона
повинна становити 120 тис грн (в середньому
судді цієї інстанції вважають, що вони
повинні отримувати близько 30 тис грн).
9% суддів Верховного суду вважають
справедливою для себе зарплату в 80 тис
грн (в середньому судді ВС оцінили
необхідний рівень свого грошового
забезпечення приблизно у 46 тис грн).
Середній показник бажаної зарплати
серед суддів загальних судів першої
інстанції становить 20 тис грн, вищого
спеціалізованого з розгляду цивільних
і кримінальних справ – 46 тис грн.
“Зарплата має бути достойною. Не
хочу називати цифри, але вона повинна
бути такою, щоб у суддів не було спокус”,
– сказав пан Бондик. Разом з тим зазначені
суддями цифри депутат вважає гідними
людей, що займаються фізичною працею.
“Таку зарплату повинен отримувати
хороший токар і хороший слюсар, а у
суддів зарплата повинна бути меншою,
тому що людина розумовою працею
матеріальні блага не виробляє”, –
вважає Валерій Бондик.
Конкретні рекомендації щодо зміцнення
незалежності суддів в звіті відсутні,
проте наголошується, що вони будуть
надалі сформульовані за підсумками
пропозицій учасників конференції. “Мені
сподобався метод анонімного опитування
суддів – є підстави припускати, що вони
були більш-менш відверті. Цей моніторинг
знадобиться мені для роботи”, – сказав
Бондик.
