Cтаном на 7.00 понеділка в 11 районах
Закарпаття (Берегівський, Виноградівський,
Іршавський, Міжгірський, Мукачівський,
Перечинський, Рахівський, Свалявський,
Тячівський і Хустський), які були
підтоплені тало-дощовим паводком,
ситуація стабільна, контрольована.
На всіх річках спостерігається
подальший спад рівнів води, повідомляє
прес-служба МНС України.
Наразі проводяться аварійно-відновні
роботи, до яких залучені комунальні
служби області і підрозділи МНС (всього
63 людей і 16 одиниць техніки, зокрема від
МНС 36 осіб і 9 одиниць техніки).
Тим часом експерти вважають, що усі
протипаводкові заходи, які щороку
забирають багато сил і грошей, не зможуть
врятувати Закарпаття від затоплення.
Вони кажуть, що боротися треба з причинами
повеней – вирубуванням лісів та засміченням
малих річок, передає ТСН.
Анатолій Петруня, прокурор Закарпатської
області: “Це біда для Закарпаття:
незаконна рубка лісу, транспортування
краденого лісу. Дуже багато справ, коли
ліс вирубують невстановлені особи,
звичайно без лісової охорони тут не
обходиться”. Ще одна причина –
незаконна забудова на берегах річок.
Нагадаємо, днями Закарпаття знову
затопило. Цей грудневий паводок, кажуть
люди, місцями був навіть сильнішим, ніж
трагічна повінь 2001-го. Десятки сіл і
сотні гектарів угідь постраждали у
Свалявському, Виноградівському,
Воловецькому, Міжгірському, Хустському
та інших районах.
Не допоміг навіть центр автоматизованого
стеження за опадами, рівнем води та
температурою повітря в регіоні – поки
що єдиний протипаводковий проект в
Україні, який повністю втілили в життя.
Кожні п’ять хвилин тут спостерігають,
як на території області формується
паводок і куди піде паводкова хвиля.
Якщо до кінця реалізують протипаводкову
програму, то зможуть перехоплювати й
регулювати повеневі води. Не допомогли
й дамби, на які закарпатці віддали власні
гроші – по 50 тисяч з деяких обійсть.
Закарпатці звинувачують владу, яка
нічого не робить. Влада натомість
звинувачує закарпатців, які не віддають
землю на будівництво укріплень. Експерти
вбачають причину у вирубуванні лісів.
А в той же час влада Закарпаття
переконана, що лісопереробна галузь
регіону перебуває у скрутному становищі,
тому і лісопереробники, і держлісгоспи
мають знайти спільну мову для термінового
реагування на проблемні питання, а саме
– збільшити обсяги вирубування. Від
лісопереробної діяльності, за словами
губернатора області, до бюджету надходить
надто мало грошей – близько одного
відсотка всіх надходжень. На думку
чиновників, це неприпустимо мало для
області, більшість території якої вкрита
лісами.
Яких збитків зазнало Закарпаття від
цьогорічного грудневого паводку, ще
невідомо. В регіоні це четверта руйнівна
повінь за останні 12 років і десята за
понад півстоліття.
