У вівторок, як очікується, буде винесено
вердикт у справі екс-прем’єра України
Юлії Тимошенко. Ніна Хрущова знову
порушує цю тему на сторінках The Daily Beast.
“Відтоді як розвалився СРСР,
бізнесмени і політики намагаються
вдихнути нове життя в різні радянські
практики. Результати, як правило,
відгонять кітчем, але не шкодять. Олігархи
прикрашають свої оздоблені під “данський
модерн” офіси соцреалістичними
портретами Сталіна в його улюбленому
білому, як у продавця морозива, форменому
одязі. Матері одягають дітей в
ретро-уніформу піонерів… В одному
санкт-петербурзькому ресторані раніше
крутили нескінченну нарізку з хроніки,
в якій мій прадід Микита Хрущов виголошує
промови або оглядає трактори нової
моделі”.
Інша річ – судове переслідування
Тимошенко. Воно викликає в пам’яті
Хрущової “чорні дні Радянського
Союзу” і, на її думку, “знаменує
новий антирекорд. Пострадянська держава
повертає до життя одне з корінних
нововведень радянської репресивної
системи: показовий політичний процес.
Звичайно, показовим процесом іноді
називають арешт і подальше засудження
олігарха Михайла Ходорковського в
Росії, але це був приклад (один з багатьох
в путінській Росії) спотвореного
застосування законодавства, …прийнятого
в країні після падіння комунізму, а не
повернення до радянських методів”.
У процесі Тимошенко авторка, навпаки,
вбачає “численні елементи сталінського
абсурдного судового фарсу: прокурор,
що балансує на грані істерики, поступливий
суддя, правитель, який, подібно до Понтія
Пілата, умив руки з цього питання”.
Для повної подібності бракує хіба
“розкаяного підсудного”, вважає
Хрущова. Але Тимошенко “енергійно
обороняється”, чим не тільки завоювала
підтримку “схильної до розбратів
опозиції”, а й підштовхнула “зазвичай
м’якосердий” Євросоюз до того, щоб
виступити з “рішучим осудом” з
цього питання. Автор нагадує, що оточення
Януковича вкрай зацікавлене в
ратифікації договору про вільну торгівлю
та співробітництво між Україною та ЄС,
оскільки це “допоможе їм інвестувати
за межами України, переміщати свої кошти
в межах ЄС і таким чином легалізувати
свої статки”.
“Тимошенко, може, й не бездоганно
чиста – вона збила свої статки в тіньовому
світі газової торгівлі 90-х, за що в Росії
їй висунули карні обвинувачення. Але,
знову ж таки, інших у пострадянській
політиці немає”, – йдеться в статті.
Не є винятком і президент України Віктор
Янукович, згадує Хрущова його судимості.
Наостанок Хрущова виступає із
застереженням на адресу судді Родіона
Кірєєва та прокурора Олександра
Микитенка. Вона нагадує, що обвинувачі
й судді, що брали участь у показових
процесах радянської епохи, “погано
закінчили”. “…У випадку винесення
обвинувального вердикту і присудження
тюремного терміну Янукович і його уряд,
ймовірно, зроблять все можливе, щоб
дистанціюватися від судді і прокурорів.
Про фізичну смерть тут, можливо, і не
йдеться, а от щодо кар’єрної – цілком
мождиво… Україна, на відміну від СРСР
– або, як на те пішло, сучасної Росії – є
демократією, хоч і надзвичайно хаотичною.
І, на відміну від нового російського
царя Володимира Путіна Янукович свого
часу, можливо, і буде голосуванням знятий
зі своєї посади. Зміни в напрямку
політичних вітрів рідко бувають
сприятливі для катів старого режиму”.
Переклад InoPressa
