| Україна не має проблем із закачуванням газу до ПСГ, як заявлялося раніше, повідомила вчора прем’єр-міністр Юлія Тимошенко. НАК “Нафтогаз України” накопичила у сховищах 19,2 млрд куб. м, і для опалювального сезону і безперебійного прокачування палива до Європи необхідно ще всього 7,6 млрд кубометрів газу. |
Таким чином, кредит у
розмірі 4,2 млрд дол, який компанія намагається отримати від
європейських фінансових організацій нібито для закачування газу до ПСГ,
насправді необхідний виключно для виконання контракту з “Газпромом”,
пише сьогодні “КоммерсантЪ-Украина”.
- НАК “Нафтогаз України” з квітня
проводить закачування природного газу
до підземних сховищ відповідно до
плану, заявила вчора прем’єр-міністр.
Вона повідомила, що до кінця жовтня
Україна повинна закачати близько 26,8
млрд кубометрів газу до ПСГ.
Прес-секретар “Нафтогазу” Валентин
Землянський уточнив, що на сьогодні
у ПСГ накопичено 19,2 млрд кубометрів
газу.
Таким чином, на осінньо-зимовий сезон
Україні необхідно ще 7,6 млрд кубометрів
газу на суму 1,7 млрд дол. З урахуванням
зниження попиту в країнах Євросоюзу
Україні може вистачити і сьогоднішніх
об’ємів газу, накопиченого у ПСГ, вважає
заступник директора науково-технічного
центру “Псіхея” Геннадій Рябцев.
З цим згодні і радник прем’єр-міністра,
член комітету Верховної ради по ПЕК
Олександр Гудима. “Думаю, 26,8 млрд
кубометрів передбачають страховий
запас на випадок повторення газової
війни або можливість реекспорту газу”,
– припустив він.
Вчорашні слова прем’єра йдуть врозріз
з її колишніми заявами про те, що
“Нафтогаз” не має коштів для
закачування газу до ПСГ і потребує
кредит від європейських фінансових
структур у розмірі 4,2 млрд дол.
А російський прем’єр Володимир Путін
заявив, що, якщо країни ЄС відмовляться
надавати ці кошти, це може відбитися на
надійності транзиту палива і постачань
російського газу.
Землянський вчора пояснив, що кредит
Україні необхідний для того, щоб виконати
умови контракту з “Газпромом”,
імпортувавши до кінця року 33 млрд
кубометрів газу.
Згідно з контрактом, підписаним
прем’єр-міністрами України і Росії 19
січня, Україна зобов’язалася придбати
41 млрд кубометрів газу з можливим
скороченням споживання на 20% (до 33 млрд
кубометрів). На 24 червня, за даними
Мінпаленерго, Україна імпортувала
всього 5,9 млрд кубометрів газу.
Раніше президент Віктор Ющенко
наполягав на перегляді контрактів з
“Газпромом”, зокрема, щодо зниження
об’єму закупівлі газу або збільшення
вартості його транзиту. Вчора стурбованість
змістом газових контрактів висловив
глава комітету Верховної Ради з питань
національної безпеки Анатолій Гриценко.
За його словами, документи не носять
симетричного характеру і передбачають
жорсткі санкції щодо України за невибір
газу, але не включають санкції для Росії
за зниження об’ємів його транзиту (об’єм
транзиту з початку року впав на 43%).
Заступник голови правління “Газпрому”
Олександр Медведєв заявив, що
компанія не бачить підстав для перегляду
угод з Україною. “Я і мої колеги при
всій уяві не можемо знайти таких причин”,
– сказав він.
Член комітету Верховної ради по ТЕК
Сергій Тулуб вважає, що розбіжності
в позиціях Росії і України можуть
призвести до нового загострення відносин
в газовій сфері.
Схоже, це розуміють і в Єврокомісії
(ЄК). Вчора прес-секретар ЄК Йоханнес
Лайтенбергер на прес-конференції в
Брюсселі заявив, що наступного тижня
пройдуть консультації, на яких планується
обговорити можливість надання Україні
негайної допомоги для купівлі російського
газу. Інакше в ЄК побоюються нової
газової кризи, яка може вдарити по
країнах Євросоюзу.
Зазначимо, що раніше європейська
влада, до якої Тимошенко зверталася по
фінансову допомогу, але так і не отримала
її, заявила, що не виключає нової газової
кризи. Вона, за словами голови Єврокомісії,
загрожує Європі вже “у найближчі
тижні”.
За наявною інформацією, розмір позики
є однією з причин, через які Європа
відмовилася давати кредит. “Під час
візиту до Люксембурга минулого тижня
Тимошенко озвучила єврокомісарам бажану
суму – 5 мільярдів доларів. В четвер у
Брюсселі вже говорили про 4,2 мільярда
доларів. А ще раніше, під час візиту
експертів Єврокомісії до Києва на
початку червня, нами було запитано
кредит у розмірі 1-1,6 мільярдів доларів.
Європейці не розуміють такої неузгодженості
такого важливого питання в нашій урядовій
команді”, – заявило джерело зі складу
української делегації в Брюсселі.
У Росії знають, що у Києва
є гроші для розрахунків за газ
У Києва є гроші на погашення боргів
за російський газ. Про це заявив в середу,
24 червня, російським журналістам
віце-прем’єр-міністр фінансів РФ Олексій
Кудрін. “За нашими оцінками, за
підсумками консультацій з МВФ, у України
є гроші для погашення боргів”, – сказав
він.
На 1 червня золотовалютні резерви
України становлять більше 27 млрд доларів,
зазначив російський міністр. “Це
істотно більше, ніж всі платежі, які
вона повинна провести”, – додав він.
Крім того, продовжив заступник голови
російського уряду, в червні Україна
отримує від Міжнародного валютного
фонду ще понад 6 млрд доларів. “Сама
програма МВФ і розрахована на те, щоб
Україна забезпечила свої зовнішні
платежі – по боргах, по товарах, по
імпорту, до якого відноситься і газ”,
– підкреслив Кудрін.
“МВФ по своїх завданнях зобов’язаний
створити таку програму, яка балансувала
б економіку і зовнішні платежі (країни),
щоб не мінявся курс, щоб не виникало
шоків в економіці”, – вказав він.
При цьому Кудрін зіслався на доповідь
МВФ, в якому наголошується, що “зовнішнє,
тобто валютне фінансування у України
достатнє для виконання своїх зобов’язань”.
“Проблема зараз полягає в тому, що
усередині України у компанії “Нафтогаз”
недостатньо ресурсів”, – продовжив
глава російського мінфіну. “Отже вона
повинна узяти або кредит, або субсидію
від уряду (України), щоб конвертувати в
долари, які досить, і заплатити за газ”,
– підкреслив він.
Якщо у компанії “Нафтогаз”, “яка
є споживачем російського газу, недостатньо
коштів для розрахунку, вона повинна
просити допомоги у українського уряду
або брати в золотовалютних резервах”,
вказав Кудрін. За його словами, Росія в
таких випадках “чинила саме так”.
“І в 1998 році, і цього року, коли у
наших російських компаній не вистачало
коштів для погашення зовнішніх боргів,
ми ухвалювали закон, в якому прописувалося,
що можна узяти із золотовалютних резервів
і надати кредит нашим російським
компаніям для погашення своїх зовнішніх
боргів, для рефінансування боргу”, –
підкреслив віце-прем’єр.
