.
Французькі мусульманки з 11 квітня не
зможуть з’являтися в громадських місцях
і на вулиці в одязі, що закриває обличчя,
під загрозою штрафу в 150 євро. Відповідна
законодавча заборона від сьогодні
набуває чинності, передає РИА “Новости”.
Закон забороняє носити в громадських
місцях і на вулиці “повну вуаль” –
зокрема іранську паранджу, арабський
нікаб і бурку, традиційну в афганок і
пакистанок. Всі види цього мусульманського
одягу майже повністю закривають тіло
жінки, а бурка і поготів – ще й навіть
обличчя.
Більш ніж за місяць до набуття чинності
заборони прем’єр-міністр Франсуа Фійон
випустив циркуляр, де роз’яснив нові
правила. Влада також розвісила в
адміністративних установах плакати з
гаслом “Республіка живе з відкритим
лицем” і створили спеціальний
інтернет-сайт: www.visage-decouvert.gouv.fr.
За даними французьких ЗМІ, у Франції
нікаб – арабський варіант жіночого
мусульманського одягу, який залишає
видимими тільки очі жінки, – носять
близько двох тисяч мусульманок. З 11
квітня вони не мають права з’являтися
із закритим обличчям у громадських
місцях, під якими маються на увазі,
зокрема, вулиці, парки, пляжі, магазини,
ресторани, театри, вокзали, адміністративні
і освітні установи, лікарні, музеї,
бібліотеки, спортзали і громадський
транспорт.
При цьому мусульманок не обмежують в
носінні бурки, нікабу і паранджі вдома,
в готельних номерах, в приміщеннях
закритих асоціацій і на підприємствах.
Можна носити одяг, що закриває обличчя,
в культових місцях і поряд з ними, на
релігійних процесіях і під час театральних
вистав.
За порушення заборони стягується
штраф, який може досягати 150 євро, причому
штрафувати порушниць буде місцевий
суд. Крім того, їх можуть зобов’язати
пройти курси доброчесного громадянина
– цей додатковий захід покарання було
запроваджено у 2004 році, щоб нагадати
порушникам норми громадянської рівності
і пошани людської гідності.
Якщо ж з’ясується, що носіння одягу,
що закриває обличчя, в громадському
місці було нав’язане порушниці третьою
особою, то цю особу можуть засудити до
року тюремного ув’язнення і до 30 тисяч
євро штрафу. Примушення до цього
неповнолітніх карається двома роками
в’язниці і 60 тисячами євро штрафу.
Співробітники суспільних служб можуть
не впустити порушниць у громадські
місця, а тим, хто вже перебуває в
громадському місці із закритим обличчям,
рекомендувати відкрити обличчя або
піти. При цьому діяти слід тільки силою
переконання. У разі відмови співробітник
повинен викликати поліцію, яка складе
протокол про правопорушення.
У Франції цей захід не зустрів серйозної
критики. Опозиційна Соціалістична
партія Франції також засудила носіння
“повної вуалі”, але виступала за
її заборону лише в громадських приміщеннях,
а не на вулиці.
“Французька рада мусульманського
культу” (ФРМК) також не критикує цієї
ініціативи, вважаючи зобов’язання носити
“повну вуаль” буквальним прочитанням
Корану, а не дійсним релігійним
розпорядженням.
Юридичним наслідком заборони, на думку
фахівців, можуть стати звернення до
Європейського суду з прав людини в
Страсбурзі. При цьому у незадоволених
є надія виграти справу.
Така політика, за заявами екстремістів,
дорого обходиться Франції. У жовтні
минулого року ватажок міжнародного
терористичного угруповання “Аль-Каїда”
Усама бін Ладен заявив, що терористи
мають право “виганяти окупантів (із
зайнятих ними країн) і перерізувати їм
горлянки”, раз французи можуть
“забороняти вільним мусульманським
жінкам носити вуаль”.
За даними експертів, Франція також є
головним ворогом угруповання “Аль-Каїда
в країнах ісламського Магрибу”, яке
неодноразово викрадало і страчувало
французьких громадян.
Нагадаємо, ініціатором законопроекту
виступила владна консервативна партія
“Союз за народний рух”, а її лідер,
президент Ніколя Саркозі, неодноразово
заявляв, що одяг, що повністю закриває
обличчя, “принижує гідність жінок”.
Критики президента Ніколя Саркозі
вважають, що його позиція в цьому питанні
суто популістська, що таким чином він
просто намагається заручитися більшою
підтримкою з боку виборця, передає
Бі-Бі-Сі.
У липні і вересні 2010 року за цей закон
проголосували обидві палати французького
парламенту, а в жовтні закон отримав
схвалення Конституційної ради.
