Від сьогодні у вас є лише 11 днів, щоб
побачити роботи Енді Уорхола. Серед них
і відома “Drug Queen”, створена Енді у
гарячих 60-тих у його поп-артівській
майстерні “Фабрика”. Проект “60
років світового сучасного мистецтва”
в Арсеналі, є спільним з португальською
галереєю “Cordeiros”. Власне, ці твори
– з колекції галериста Аґостіно Кордейро.
У продовженні проекту, заплановано
показ робіт молодих українських
художників у Португалії. Ця виставка в
Арсеналі, хоч і не персоналка Уорхола,
позаочі вже порівнюється з особою
легендарного поп-артиста, повідомляє
видання “Свідомо”.
Анджей Вархола змінив ім’я на Енді, а
прізвище – на Уорхол. Здавалося б, немає
нічого простішого, але в результаті,
світ знайшов творця американської течії
в мистецтві XX століття, абсолютного
короля поп-арту.
Анджей, народився в 1928 році. Рік точний,
місяць і число піддаються сумніву
(свідоцтво про народження було видано
вже після війни, в 1945 році), але сам він
відзначав день народження 6-го серпня.
А от час смерті сумніву не підлягає.
Енді Уорхол помер в 1987-му, 22 лютого, у
неділю, о 6 годині 31 хвилину, від серцевого
нападу.
Для своєї епітафії Уорхол запропонував
одне слово – “фікція”. Всі його
висловлювання, на відміну від однозначних
і буквальних живописних творів, – з
подвійним дном. “Бути народженим-все
одно що бути викраденим, а потім проданим
у рабство” або: “Я хотів би, щоб
кожен став знаменитістю… на п’ятнадцять
хвилин”. У кожному з них – частина
філософії поп-арту або – частина Енді
Уорхола, безнадійного песиміста,
впевненого в тому, що “… мистецтво
нічого не міняє, а саме змінюється,
неминуче наближаючись до кінця”.
А якось на канікулах, заробивши на
продажі солодощів, Енді з портфоліо
поїхав до Нью-Йорка, в Мекку всіх
художників-початківців. Він отримав
одразу кілька замовлень від рекламних
агентств. Створена ним серія “позолочених
туфель” блиснула в журналі мод
“Гламур”, а на плакаті для радіостанції,
що віщає про проблеми молоді, він
зобразив, як стирчить із передпліччя
юнака шприц і був відзначений як автор
реклами року.
До середини п’ятдесятих Уорхол вже
мав гучну славу в колах дизайнерів.
Патріархом та метром того часу був, до
речі, Сальвадор Далі. А поєднувало та
підживлювало творчу енергію Далі та
Уорхола всепоглинаюча любов до зелених
папірців. Андре Бретон, поет і теоретик
сюрреалізму, придумав тоді ж анаграму
– AVIDA DOLLARS – всі дванадцять букв імені і
прізвища лідера сюрреалізму. Далі не
образився – все йшло в скарбничку його
популярності.
У 60-ті Енді почав думати про себе як
про справжнього художника. І в один
прекрасний день приступив до головної
роботи всього життя: практично одночасно
він став працювати над дизайном банки
з-під консервованого томатного супу
“Кемпбелл” і… знаком долара.
Коли 4 серпня 1962 Мерлін Монро покінчила
з собою, Енді по гарячих слідах створив
так званий “помаранчевий” портрет
Мерлін. Після першої хвилі успіху, йому
вдалося випустити з конвеєра своєї
майстерні 250 комплектів відбитків цього
портрета. До речі, “помаранчева
Мерілін”, поряд з суповою банкою і
доларом стала класикою поп-арту, була
продана в 1998 році на аукціоні “Сотсбі”
за п’ятнадцять з половиною мільйонів
доларів.
На початку 60-тих, Уорхол з помічниками
окупує занедбану фабрику в центрі
Нью-Йорка. Вона стає його майстернею
під назвою “Фабрика”. Там він працює,
спить і їсть. Тоді ж він придумав продавати
спідню білизну “зірок” (попрану –
за п’ять доларів, а брудну – дорожче – за
п’ятнадцять), секс-сповіді приятелів
таємно записував на диктофон, оргії
знімав на плівку, а потім пред’являв
публіці і те й інше.
3 червня 68-го Енді теревенив по телефону,
коли молода режисерка Валері Соланас
увійшла в його кабінет з пакетом, вийняла
пістолет і вистрілила в притул. Уорхол
зміг піднятися з-за столу і промовити:
“Ні, ні, не роби цього!”. Але вона
вистрілила ще і ще, уже в лежачого. Енді
спливав кров’ю. Потім вона спустилася
на ліфті, вийшла на вулицю купила
персикове морозиво, з’їла його і повідомила
поліцейському: “Я стріляла в Енді
Уорхола”.
У лікарні констатували клінічну
смерть, але Енді вижив. Правда, лікарі
невдало зашили м’язи живота, тому 19 років
він прожив у корсеті, поверх якого одягав
і бронежилет. Сам Енді, незважаючи на
скарги, що після замаху він не відчуває
себе живим, все-таки панічно боявся
кінця.
Уорхол ніколи не бував у Києві. А от
його роботи – від сьогодні і до 4 грудня
в рамках виствки “60 років світового
сучасного мистецтва” у Мистецькому
Арсеналі (м. Київ, вул. Лаврська, 10-12 ).
Нагадаємо, ікону поп-арту – велику
пляшку “Кока-коли” роботи Енді
Уорхола – продано в Нью-Йорку на вечірніх
торгах Sotheby’s у минулого року за 35 млн
362,5 тис доларів, перевершивши очікування
торгового дому
А останній автопортрет Уорхола продали
на тому ж аукціоні в Нью-Йорку за 32,5 млн
дол, що більш ніж удвічі перевищило його
оцінну вартість.
