Парламентська Асамблея Ради Європи
закликала Верховну Раду ініціювати
всеосяжну конституційну реформу.
На засіданні Асамблеї було прийнято
поправку Моніторингового комітету, в
якій ідеться, що ПАРЄ “бере до уваги
рішення Конституційного суду від 1
жовтня 2010 року, яке оголошує неконституційним
закон №2222 про внесення змін до Конституції
в 2004 році”.
Асамблея вважає, що це рішення має
“підштовхнути Верховну Раду ініціювати
всеосяжний процес конституційної
реформи з метою приведення Конституції
у повну відповідність до європейських
стандартів”, передає “Українська
правда”.
Крім того, ПАРЄ звернулася до
Венеціанської комісії з проханням дати
оцінку рішенню Конституційного суду
щодо скасування політреформи 2004 року.
Наступною доповіддю ПАРЄ буде доповідь
про конституційний статус України. Про
це повідомила депутат від НУ-НС, член
української делегації у ПАРЄ Ольга
Герасим’юк в ефірі “5 каналу”,
телефоном зі Страсбурга.
“Історія, що яка сталася з рішенням
Конституційного суду, викликала тут
буквально шок”, – зазначила вона.
Розповідаючи про ухвалення резолюції
ПАРЄ, Герасим’юк уточнила: “Всі говорять
про те, що цьогорічна резолюція
найжорсткіша”.
“Тепер ми точно не можемо нікому
обіцяти, що завтра з нас знімуть
моніторинг, тільки тому, що ми будемо
головувати навесні в Комітеті міністрів
у Раді Європи”, – розповіла депутат.
За словами члена української делегації
у ПАРЄ, найбільшим предметом турботи і
занепокоєння Асамблеї було питання
свободи слова.
“Питання позбавлення частот “5
каналу” і ТВі лунало практично у
кожному виступі на дебатах… Усі політичні
групи, хоч яких би переконань вони
дотримувалися, говорили про сумнівність
рішення щодо вибіркового позбавлення
двох каналів ліцензій”, – зазначила
вона.
Герасим’юк уточнила, що єдиним голосом
проти, тобто “за” дії української
влади, був голос російської делегації”.
“І це насторожило буквально всіх”,
– додала депутат.
Грищенко побачив рух України
в демократичному напрямку
Резолюція ПАРЄ свідчить про рух України
в демократичному напрямку. Про це заявив
міністр закордонних справ Костянтин
Грищенко, коментуючи ухвалення ПАРЄ
резолюції щодо України.
“Вважаю, що дана резолюція цілком
підтверджує очевидний для всіх факт:
демократія в Україні пустила глибоке
коріння”, – цитує прес-служба МЗС
голову міністерства.
За його словами, сам хід дискусії
навколо проекту резолюції ПАРЄ показав,
що в України є як влада, яка здатна
працювати ефективно, так і опозиція,
яка має можливість критикувати владу,
вказувати на її помилки усередині країни
і за її кордоном.
“Майбутнє головування України в
Комітеті міністрів у Раді Європи має
вкотре показати, що Україна є демократичною
країною, і вирішити важливе для нас
завдання – зняти моніторинг з України”,
– резюмував міністр.
Європа не врахувала позицію
української опозиції
Жодна поправка української опозиції
не була врахована в резолюції Парламентської
Асамблеї Ради Європи. Про це повідомила
депутат від Партії регіонів, член
української делегації в ПАРЄ Юлія
Новікова в ефірі “5 каналу”.
Вона уточнила, що “не було прийнято
нічого, щоб зробило жорсткішою резолюцію,
від початку запропоновану доповідачами”.
“Жодна поправка, що зробила б
жорсткішою цю резолюцію від опозиції,
не була підтримана ні в Моніторинговому
комітеті, ні в залі Парламентської
асамблеї”, – розповіла Новікова.
На думку “регіоналки” це дозволяє
говорити, що “час, коли ПАРЄ й інші
інститути Європи були інструментом у
вирішенні якихось політичних завдань
і отриманні якихось політичних дивідендів,
вже в минулому”.
5 жовтня Парламентська Асамблея Ради
Європи підтримала резолюцію щодо
України. Резолюція Асамблеї про
“Функціонування демократичних
інституцій в Україні” була підтримана
102 голосами з 109. Один голос – проти. У
ПАРЄ зазначили, що за довгий час це перша
резолюція прийнята абсолютною більшістю.
У резолюції Парламентська Асамблея
Ради Європи визнала факти тиску на
громадянське суспільство України з
боку СБУ.
Зокрема, на засіданні Асамблеї було
прийнято поправку моніторингового
комітету до резолюції ПАРЄ “Функціонування
демократичних інститутів в Україні”.
В поправці висловлюється “стурбованість
з приводу збільшення кількості достовірних
повідомлень про невиправдану участь
Служби безпеки у внутрішніх політичних
справах, в тому числі тиск на журналістів,
партійних активістів і активістів
громадянського суспільства та їхніх
родичів”.
