Україна має труднощі із впровадженням
Європейської конвенції про захист прав
людини і основоположних свобод. Про це
заявив представник Генерального
секретаріату Ради Європи в Україні Аке
Петерсон під час виступу на міжнародній
конференції “Європейські стандарти
професійної підготовки прокурорів і
суддів” у Києві, передає УНІАН.
За його словами, з того часу, як Україна
схвалила Конвенцію у 1997 році, обізнаність
із демократичними принципами і правами
людини в країні зросла. Також Петерсон
зазначив, що українські суди брали
участь у багатьох спільних проектах з
Радою Європи.
“Однак, незважаючи на це, Україна
досі стикається із труднощами імплементації
Конвенції на національному рівні”,
– зазначив він. Зокрема, на думку Петерсона,
особливо гостро в країні стоїть питання
дотримання майнових прав та права на
справедливий суд.
Європейська конвенція про захист прав
людини та основоположних свобод була
підписана 4 листопада 1950 року у Римі
десятьма європейськими державами.
Конвенція не лише встановила певний
перелік прав і свобод особи, а й створила
спеціальні установи, що отримали
повноваження здійснювати контроль,
зокрема судовий, за дотриманням її
положень і розглядати позови приватних
осіб до держави. За понад півстоліття
вона багато разів змінювалася та
доповнювалася протоколами до неї.
Україна, вступивши до Ради Європи, 9
листопада 1995 року підписала Конвенцію.
З набранням Конвенцією чинності для
України, після її ратифікації Верховною
Радою 17 липня 1997 року, Україна визнала
для себе обов’язковою юрисдикцію
Європейського Суду. В Україні було
запроваджено механізм гармонізації її
правової системи з нормами й стандартами
Ради Європи.
15 жовтня, Венеціанська комісія висловила
критичні зауваження щодо судово-правової
реформи в Україні. У підсумкових висновках
щодо закону про судоустрій дано схвальну
оцінку чотирьом положенням закону та
висловлено критичні зауваження та
рекомендації щодо більш ніж тридцяти.
“Особливе занепокоєння Венеціанська
комісія висловила з приводу зниження
статусу Верховного суду і розширення
повноважень Вищої ради юстиції без
приведення порядку його формування до
європейських стандартів”, — зазначила
член комісії Марина Ставнійчук.
