На сьогодні вісім держав світу – США,
Росія, Велика Британія, Франція, Китай,
Індія, Пакистан і Ізраїль – мають на
озброєнні 20,5 тисячі одиниць ядерної
зброї, п’ять тисяч з них готові до
застосування, дві тисячі перебувають
в стані оперативної боєготовності.
Про це йдеться в опублікованій доповіді
Стокгольмського міжнародного інституту
досліджень проблем миру (СІПРІ), передає
ИТАР-ТАСС.
Новий договір про СНО, укладений між
США і Росією в квітні 2010 року, передбачає
незначне скорочення стратегічних
ядерних озброєнь. Однак обидві країни
або вже розміщують нові засоби доставки,
або оголошують про подібні програми.
Індія і Пакистан продовжують розробку
нових балістичних і крилатих ракет,
здатних доставляти ядерні боєзаряди.
Вони також розширюють свої можливості
з виробництва розщеплювальних матеріалів
для військових цілей.
У документі наголошується, що дефіцит
ресурсів, зростання попиту і боротьба
за них є наслідком кліматичних змін.
Пов’язане з цим занепокоєння щодо безпеки
викликані активним зростанням економік
Китаю та Індії.
“Арабська весна”, під час якої
народні демонстрації проти високих цін
на продовольство виступили в ролі
каталізатора політичних процесів,
показала, що сировинні ринки можуть
мати далекосяжні наслідки для безпеки.
Доповідь СІПРІ також наголошує на
скороченні кількості міжнародних
миротворчих операцій у світі, яке впало
в 2010 році до найнижчої позначки з 2002
року.
Контингент міжнародних сил НАТО зі
сприяння безпеці в Афганістані (ISAF)
перевищує сукупну чисельність військових,
що беруть участь в інших операціях,
пишуть автори доповіді. “Велика
чисельність ISAF дає помилкове уявлення.
Їхні частини задіяні здебільшого в
контрповстанських операціях, а не в
класичних, з підтримки миру”, йдеться
в документі.
Зазначимо, що Британія та Франція
раніше домовилися про спільну розробку
та випробування ядерної зброї. А США,
згідно з новою Національною військовою
стратегією, можуть за мир повоювати і
самостійно.
Тим часом Рада безпеки ООН закликала
до спільних невідкладних зусиль щодо
запобігання ядерному тероризму. Зокрема,
передбачається “зміцнення правової
бази з тим, щоб забезпечити ефективне
залучення до відповідальності тих, хто
скоює злочини, пов’язані з ядерним
тероризмом”.
