| Тільки що в Донецьку, на “Донбас Арені” завершився поєдинок у відповідь раунду плей-офф до чемпіонату світу 2010 року, в якому національна команда України приймала збірну Греції. Підопічні Олексія Михайличенка провалили матч, віддавши путівки на головний футбольний турнір планети суперникові. |
| Україна – Греція 0:1
Україна: Пятов, Кобін, Кучер, Хачеріді, Ракицький, Михалик (Гай, Греція: Цорвас, Папастатопулос (Пляйцикас, 29), Морас, Кіріякос, |
Після оголошення результатів жеребкування стикових матчів до
ЧС-2010, в результаті чого Україні дістався найслабкіший по рейтингу
суперник зі всіх можливих – збірна Греції, все вітчизняне футбольне
співтовариство не приховувало свого задоволення. Ще б пак, адже греки
хоч і є чемпіонами Європи 2004 року, але французи, португальці і
росіяни, як потенційні суперники, явно виглядали небезпечнішими.
Одним словом, ситуація дуже нагадувала плей-офф до Євро-2000, коли
Україні дісталася Словенія. Чомусь вважалося, що це везіння і
жовто-сині без особливих проблем повинні пробитися у фінальну частину
змагань.
Після афінського поєдинку з греками, який завершився 0:0, вважалося,
що найважче вже позаду. Упевненість в результаті додавали і всезнаючі
букмекери, які записали України у фаворити протистояння.
На ділі ж вийшло гнітюче видовище. На полі була збірна, гравці якої
порою на 5 метрів не могли віддати точно в ноги партнерові м’яч, не
могли обробити його без відскоку на декілька метрів, а в рідкісних
небезпечних моментах біля воріт суперника замість удару по воротах
просто не попадали по м’ячу.
Про якийсь малюнок гри збірної України вже давно говорити не доводиться: там грають так, як в клубах навчили, і “по ситуації”.
З іншого боку була команда футболістів, які чітко розуміли що і кому
на полі робити. Греки наочно продемонстрували що таке насправді
контратака, що таке надійний захист і як треба вичавлювати з мінімуму
максимум: два моменти – один гол.
Так, шанси України на вихід з кваліфікаційної групи 6, маючи таких
суперників як Англія і Хорватія, спочатку багатьма розцінювалися
нульовими. Але ж і мета – вихід з групи – перед командою ставиться з
самого початку.
Залишається тільки сподіватися, що ця поразка спричинить за собою
зміни. Наприклад, на тренерському містку. Хочеться бачити
кваліфікованого тренера, що сформувався, який чітко знає як зробити
команду і прищепити їй свій власний стиль, а не чергового “молодого та
перспективного”.
