спільного авіапростору з ЄС. Сторони
погодили частину умов договору “Про
відкрите небо” і обіцяють, що вже до
кінця року документ буде підписано. Для
пасажирів це означає більше можливостей
для подорожей і зниження цін на авіаквитки
завдяки приходу в країну нових
лоукост-компаній. Щоправда, на повну
силу договір запрацює в кращому разі
через три роки – Україна домагається
запровадження перехідного періоду.
Єврокомісія (ЄК) і Україна домовилися
про основні принципи створення загального
авіаційного простору – так званого
договору “Про відкрите небо”, заявив
учора на авіафорумі Routes CIS 2013 в Донецьку
перший заступник міністра інфраструктури
Костянтин Єфименко. Сьомий раунд
переговорів між сторонами відбувся
близько двох тижнів тому. “На них були
узгоджені методи впровадження Україною
вимог ЄС, а також умови роботи авіакомпаній”,
– розповів виданню “КоммерсантЪ-Украина”
Паоло Берріно, прес-секретар єврокомісара
з питань транспорту Сіїма Калласа.
Сторони обіцяють підписати угоду до
кінця року. Черговий раунд переговорів
– восьмий – призначено на 21 і 22 жовтня.
“Прогрес у цих переговорах покаже,
чи буде раунд фінальним. Але якщо цього
не станеться, ми наполягаємо на тому,
щоб переговори завершилися до кінця
2013 року”, – говорить Паоло Берріно.
Пан Єфименко каже, що Україна розраховує
на підписання договору вже в
жовтні-листопаді.
У Державіаслужбі та Міністерстві
інфраструктури не один рік гальмували
укладення угоди з Єврокомісією. Україна
готувалася до підписання договору “Про
відкрите небо” з грудня 2007-го і до
2011 року провела п’ять раундів переговорів,
коли Борис Колесніков (на той момент –
віце-прем’єр) раптово заявив, що угода
може бути підписана лише у разі скасування
Євросоюзом візового режиму для українців.
У ЄК заперечили, доводячи, що ці питання
не пов’язані між собою. Проте процес
переговорів вдалося відновити торік:
на підписанні договору наполіг президент
Віктор Янукович.
“Зараз наше завдання – захистити
інтереси вітчизняних авіакомпаній”,
– підкреслив Костянтин Єфименко. Україна
пропонує ввести адаптаційний період
для своїх авіакомпаній – частина норм
договору про спільний авіаційний простір
(САП) має набути чинності лише через
1,5-2 роки після підписання договору. “У
ЄС працюють найпотужніші авіакомпанії
– Lufthansa, British Airways, а також швидко розвивається
Turkish Airlines. Наші перевізники не мали
можливості настільки зрости, і їм
необхідний час, щоб адаптуватися до
нових умов”, – розповів пан Єфименко.
Україна також наполягає на отриманні
п’ятого ступеня свободи на європейському
ринку – права виконувати польоти з
європейських аеропортів. Наприклад,
літати за маршрутом Київ – Мюнхен – Париж
– Київ.
Паоло Берріно каже, що обидві сторони
згодні з тим, що пункти договору мають
запроваджуватися поступово. “Це не
питання поступок, а радше спільна
націленість на те, щоб завершити адаптацію
якомога швидше і потім користуватися
взаємними перевагами”, – зазначає
прес-секретар єврокомісара.
Слід зазначити, що САП дасть змогу
авіакомпаніям України та ЄС отримати
безперешкодний доступ на маршрути між
країнами. Зараз ці відносини регулюються
міжурядовими угодами.
В Україні побоюються, що відкриття
повітряного простору країни для
перевізників з Європи заподіє шкоди
українським авіакомпаніям. “САП має
справити позитивний вплив на розвиток
українських аеропортів і транзитного
потенціалу країни. Але є й ризики для
наших авіакомпаній і аеропортів. В
українських пасажирів зараз недостатньо
грошей для активних авіаподорожей, крім
того, залишається питання обмежень
через візовий режим з країнами ЄС. Також
є ризик, що європейські компанії будуть
просто вивозити звідси пасажирів у свої
хаби в ЄС”, – зазначив перший заступник
голови Державіаслужби Олександр Гречко.
Ще одна проблема – українські перевізники
поки що не відкрили далекомагістральні
програми польотів з України, що
безпосередньо впливає на транзитний
потенціал “Борисполя” та його
пасажиропотік, додає Костянтин Єфименко.
“Зараз наша єдина проблема – неможливість
для українських авіакомпаній літати
до США. У листопаді ми розраховуємо
залагодити це питання, отримавши дозвіл
від влади Штатів. Крім того, МАУ вже
отримують в перших числах серпня перший
B767, і до кінця року в розпорядження
компанії надійдуть ще два таких літака.
Дуже сподіваємося, що вони зможуть
літати в міста США. Це збільшить кількість
пасажирів і перетворить наш аеропорт
на хаб”, – заявив Костянтин Єфименко.
Насправді повна лібералізація ринків
ЄС та України можлива не раніше ніж
через три-чотири роки. Восени планується
затвердити тільки текст угоди. Наступного
року договір може бути підписаний, після
чого його повинні ратифікувати всі
члени ЄС і Україна – на це піде щонайменше
півтора року, розповів виданню
співрозмовник в Міністерстві
інфраструктури. Що стосується етапів
угоди, то на першому з них передбачається
запровадження третього і четвертого
рівнів свобод для авіакомпаній – тобто
зняття обмежень щодо кількості призначених
перевізників і частот між країнами. На
цьому етапі Україна повинна привести
своє законодавство у сфері авіації у
відповідність до європейського. “У
ЄС повинні перевірити все це, затвердити,
і тільки потім можна буде приступити
до другого етапу – впровадження п’ятого
рівня свобод”, – пояснив співрозмовник
“Комерсанту”.
Для українських аеропортів життєво
необхідне запровадження САП, адже це
може зумовити прихід лоукостерів і
збільшення пасажиропотоку, зазначає
генеральний директор консалтингової
компанії FAS Олександр Ланецький. “Але
для авіакомпаній ж краще, щоб договір
максимально довго не підписувався. І в
даній ситуації дійсно потрібен компроміс,
а ЄК в цьому випадку досить гнучка:
будь-яке зняття обмежень йде на користь
європейським перевізникам”, – додає
пан Ланецький.
Хоча ЄС і погодився з низкою пропозицій
української сторони, досі не вирішено
принципове питання сертифікації стосовно
безпеки. “Українська влада чекає на
прийняття остаточної позиції та
обговорення її під час наступного раунду
переговорів”, – заявив Паоло Берріні.
Весь цей час основною перешкодою для
підписання договору про САП з боку ЄС
було технічне питання невідповідності
систем сертифікації літаків в ЄС і
Україні. Київ наполягав на допуску на
ринок авіаперевезень і робіт у рамках
САП частини парку сертифікованих в
Україні повітряних суден української
реєстрації (розробки України та СРСР).
Але в ЄК наполягали на тому, щоб, згідно
з регламентом ЄС N216/2008, з українського
держреєстру цивільних повітряних суден
були виведені всі несертифіковані
Європейським агентством з безпеки
польотів (EASA) повітряні судна. “Антонову”
сертифікація кожного типу літаків може
коштувати не менш як 40 млн доларів на
рік.
В угоді ро САП питання сертифікації
вирішено не порушувати, розповів
генконструктор ДП “Антонов” Дмитро
Ківа. “Був варіант, щоб Україна стала
повноправним членом IOSA, але це неможливо
з низки причин. Наскільки мені відомо,
це питання вирішено розглядати окремо,
– розповіло джерело видання в
Мінінфраструктури. – Ведуться переговори
про можливе підписання угоди BASA (про
взаємне визнання сертифікатів льотної
придатності – ред.)”.
“Україні не потрібне “Відкрите
небо” з такими умовами, коли наші
літаки не можуть літати. Це ризик втрати
авіапромисловість взагалі, в уряді
повинні це розуміти і не допустити”,
– підкреслив пан Ланецький. Костянтин
Єфименко заявив, що питання стосовно
“Антонова” належить до компетенції
Мінпромполітики. “Не думаю, що Україна
погодиться на такі умови, це згубно”,
– вважає джерело “Комерсанта” в
Мінінфраструктури.
