В Україні о 16.00 почалася акція “Запали
свічку” на згадку про жертви Голодомору
1932-33 рр.
У Києві люди запалюють лампадки зі
свічками біля пам’ятника жертвам
Голодомору на Михайлівській площі і
біля Меморіалу пам’яті жертв голодоморів.
Раніше керівництво України, політичні
і суспільні діячі вшанували пам’ять
жертв Голодомору покладанням квітів
до меморіалів.
– Дніпропетровські чиновники
проігнорували церемонію пошани пам’яті
жертв Голодомору
– Харків, Одеса і Суми
вшановують пам’ять про жертви Голодомору
круглими столами, телемарафонами і
кінопереглядами
По всій країні загиблих згадують
траурними мітингами і панахидами.
У XX столітті Україна пережила три
голодомори: 1921-1923 роки, 1932-1933 г.г., 1946-1947
років, проте другий був найбільш масовим
і жорстоким. За даними істориків, в
1932-33 роках жертвами голоду, що виник в
результаті адміністративних заходів
радянської влади, в Україні, за різними
оцінками, стали від 7 до 10 млн людей. Це
означає, що в ті трагічні роки Україна
не долічилася від 10 до 25% свого населення,
втрачаючи по 25 тисяч осіб на день, по
тисячі – в годину, по 17 – щохвилини.
15 липня 2004 другий президент України
Леонід Кучма (1994-2005 рр.) підписав указ
про те, що щорічно в останню суботу
листопада в країні відзначатиметься
День пам’яті жертв голодоморів і
політичних репресій.
Як повідомлялося, 21 січня 2010 року
набуло чинності рішення Апеляційного
суду Києва про визнання винними в
організації в 1932-1933 роках голодомору-геноциду
в Україні більшовицьких лідерів СРСР
і УРСР набуло чинності 21 січня. Відповідне
рішення суд ухвалив 13 січня 2010 року.
Рішенням суду підтверджені висновки
слідчих Служби безпеки України про
організацію здійснення в 1932-1933 роках
на території Української РСР керівництвом
більшовицького тоталітарного режиму
– генеральним секретарем ЦК ВКП(б) Йосипом
Сталіним (Джугашвілі), членом ЦК ВКП(б),
головою Ради народних комісарів СРСР
Вячеславом Молотовим (Скрябіним),
секретарями ЦК ВКП(б) Лазарем Кагановичем
і Павлом Постишевим, членом ЦК ВКП(б),
генеральним секретарем ЦК Компартії
більшовиків України Станіславом
Косіором, членом ЦК ВКП(б), головою Ради
народних комісарів УРСР Власом Чубарем,
членом ЦК ВКП(б), другим секретарем ЦК
КП(б)У Менделем Хатаєвичем – “геноциду
української національної групи, тобто
штучного створення життєвих умов,
розрахованих на її часткове фізичне
знищення”.
Суд констатував, що Сталін, Молотов,
Каганович, Постишев, Косіор, Чубар і
Хатаєвич скоїли злочин геноциду,
передбачений ч.1 ст.442 Кримінального
кодексу України (геноцид), і закрив
кримінальну справу у зв’язку з їх смертю.
В результаті скоєного геноциду в
Україні загинули 3 млн 941 тис осіб
згідно висновкам проведеної в ході
досудового слідства судової
науково-демографічної експертизи
Інститутом демографії і соціальних
дослідження ім Птухи НАН України.
Кримінальна справа за фактом геноциду
в Україні в 1932-1933 рр порушена в травні
2009 року СБУ за ознаками злочину,
передбаченого ч.1 ст. 442 Карного кодексу.
2006 року з ініціативи президента Віктора
Ющенка був ухвалений закон “Про
Голодомор 1932-1933 років в Україні”, який
передбачає кримінальну відповідальність
за публічне заперечення Голодомору.
Президент Віктор Янукович не визнає
Голодомор геноцидом українського
народу, а вважає його спільною трагедією
країн колишнього СРСР.
27 квітня у Страсбурзі на засіданні
Парламентської Асамблеї Ради Європи
Янукович заявив, що Голодомор не можна
визнавати геноцидом. “Це були наслідки
сталінського тоталітарного режиму,
ставлення до людей”, – сказав президент
України.
Напередодні Віктор Янукович звернувся
до народу з приводу відзначення Дня
пам`яті жертв Голодомору, сказали своє
слово також інші політики, зокрема Юлія
Тимошенко.
