В Україні 13 січня святкують старий Новий рік, або Меланку, а 14 січня – святителя Василя, повідомляє “Інтерфакс-Україна”.
У Щедрий вечір щедрувальники вітають господарів дому обрядовими піснями. Потрібно задобрити гостей, і тоді рік буде багатим.
За давньою традицією, новорічні обходи щедрувальників, як і різдвяних
колядників, відбувалися після заходу сонця, коли володарює всяка нечиста
сила.
Завершивши ритуальний обхід, щедрувальники вранці йшли на роздоріжжя
палити “Діда”, або “Дідуха” – снопи соломи, що стояли на покуті від
Святого вечора до Нового року, потім стрибали через багаття, що, згідно з
віруваннями, мало очистити від спілкування з нечистою силою.
На Меланку ходять і групи юнаків, що називається “водити Меланку”.
Хлопці в масках висловлюють добрі побажання, веселять піснями, танцями,
жартівливими сценками: один із них зазвичай переодягнений у жіноче
вбрання, його й називають Меланкою.
На світанку наступного дня йдуть посівати зерном: спочатку до хрещених
батьків та інших родичів і близьких, а далі всім селом, щоб нікого не
залишити без уваги. Зайшовши до будинку, посівальник сіє зерном і вітає
всіх із Новим роком.
Зі щедрою кутею пов’язано багато побутових обрядів, наприклад, щоб
залагодити якийсь конфлікт, сусіди йшли одні до одних миритися, аби
“Новий рік зустріти в мирі та злагоді”.
Зазначимо, що святки, які розпочинаються у переддень Різдва, традиційно вважаються найкращим часом для ворожінь.
– з 7 по 19 січня, а особливо у “віщі” дні – Василів вечір (13 січня,
Василя й Меланки) і водохресний Святвечір (18 січня). Ворожать на врожай
і погоду, на смерть чи народження дитини, на багатство чи бідність, але
завжди на першому місці стоїть ворожіння молодих дівчат на судженого і
заміжжя
