В українських регіонах запрацювали пункти обігріву

В українських регіонах запрацювали пункти обігріву, деякі з них – цілодобові.

Так, підрозділами ГУ МНС у Запорізькій області на території регіону організовано 32 пункти обігріву та гарячого харчування.

Пункти обігріву та гарячого харчування відкриті у Запоріжжі, Мелітополі, Бердянську, Токмаку та в районах, передає УНІАН.

“У таких пунктах люди можуть не тільки зігрітися, але й отримати гарячу їжу”, – сказала помічник начальника ГУ МНС в області Юлія Баришева.

За її словами, безпосередньо в пунктах обігріву розпочато збір теплих речей для тих, хто їх потребує.

У Дніпропетровській області за минулу добу до 126 стаціонарних та
36 наметових пунктів обігріву, які розташовані у всіх містах і районах
області, звернулося більше тисячі осіб…

За словами начальника Управління преси та інформації Дніпропетровської облдержадміністрації Сергія Мілютіна, за цей період у медичні заклади регіону звернулися з ознаками обмороження 12 людей.

На сьогоднішній ранок “смертельних випадків через переохолодження в області не зареєстровано”, – повідомив він.

Мілютін запевнив, що, згідно з розпорядженням голови Дніпропетровської ОДА Олександра Вілкула,
у Дніпропетровську працюватиме 25 пунктів обігріву, в Кривому Розі –
20, у Дніпродзержинську – 15, по 10 пунктів відкрито в Павлограді,
Нікополі, Новомосковську, по 2 пункти – в Першотравенську, Тернівці,
Жовтих Водах, Вільногірську, Марганці, Орджонікідзе та Синельникові.
Також пункти обігріву розміщені у всіх районних центрах регіону.

Крім того, в містах обласного значення з резервних фондів місцевих
бюджетів виділять по 5 тисяч гривень для закупівлі чаю та цукру для
пунктів обігріву, в інших містах – по 1 тисячі гривень.

У Черкасах діє вісім цілодобових пунктів обігріву.

Мобільні пункти обігріву, які організовані міською владою спільно з МНС
та Червоним Хрестом, працюватимуть цілодобово, поки триматиметься низька
температура повітря.

У Херсонській області відкрили 20 пунктів обігріву в усіх
райцентрах і великих містах області. Вони працюють цілодобово. Там всіх
бажаючих пригощають гарячим чаєм, а у великих містах – годують і
роздають теплий одяг. Також у більшості пунктів організовано чергування
медпрацівників.

На Полтавщині відкрито 31 пункт обігріву. Станом на вечір 27
січня їх відвідали 93 людини. Пункти обігріву відкриті в Полтаві,
Кременчуці та всіх районних центрах області.

Крім обігріву, бездомним громадянам у пунктах надається харчування, теплий одяг і в разі потреби – медична допомога.

У Хмельницькій області діє 275 пунктів обігріву, які працюють у
наметах і на окремих об’єктах громадського призначення (кафе,
торгівельні заклади, навчально-виховні комплекси, селищні ради тощо).

У Донецьку працює 21 пункт обігріву, з них 6 цілодобово. Вони
розташовані у всіх 9 районах міста в територіальних центрах соціального
обслуговування, а також діє мобільний (тимчасовий) пункт обігріву в
районі автостанції Критий ринок.

Спеціальними пунктами обігріву скористалися вже більше 500 людей.

У зв’язку з очікуваним похолоданням рятувальники закликають туристів не вирушати в гори

У зв’язку з очікуваним похолоданням Управління МНС України в
Закарпатській області закликає всіх мешканців та гостей Закарпаття в
період сильних морозів утриматися від виходу в гірські масиви краю і
дотримуватися відповідних заходів безпеки.

“Адже якщо влітку заблукалі туристи можуть витримати 2-3 дні і без їжі,
то в холодну пору за власну безпеку в горах можна розплатитися життям і
за півгодини – годину. На жаль, більшість туристів не надто переймаються
знанням правил поведінки в горах. Про це свідчить невтішна статистика,
що склалася з початку 2012 року, адже рятувальники Закарпатської
гірської пошуково-рятувальної частини вже 53 рази здійснювали пошукові
роботи, і звільняли з надзвичайних ситуацій 90 осіб”- сказано в
повідомленні прес-служби.

Тому МНС наполягає на обов’язковій реєстрації всіх, хто буде підніматися
в Карпати. При реєстрації на гірських пошуково-рятувальних пунктах
можна отримати оперативну інформацію про стан погодних умов в тій чи
іншій місцевості, небезпеку сходження лавин, визначити оптимальний
маршрут, який залежить від ступеня підготовки учасників сходження.