| Медики з дослідницького центру Дюрхейма в штаті Північна Кароліна виявили ген, маніпуляції з яким надають найбільш різкий вплив на рівень глюкози в крові. |
Дослідники кажуть, що гени, які так чи інакше пов’язані з цукром у
крові, були виявлені і раніше, але от ген-регулятор SRC-2 має ключове
значення.
Доктор Берт О’Меллі говорить, що поки дослідження були проведені тільки
на лабораторних мишах, але вже отримані дані здивували вчених. Коли в
організмі лабораторних мишей хімічним способом деактивовано ген SRC-2,
то рівні цукру в крові падали до критичних рівнів.
У тому випадку, якщо миша протягом доби після цього не отримувала їжі,
щоб в крові піднявся рівень глюкози, то тварина просто помирала на
наступний день від гіпоглікемії – браку цукру в крові. Точно такі ж
миші з активним геном SRC-2 без їжі обходилися майже тиждень.
Подальші дослідження гена SRC-2 показали, що в ньому містяться ключові
ферменти, які конвертують цукор, що знаходиться в печінці, у форму,
придатну для розчинення і пересування по кровоносній системі.
Медики кажуть, що якщо в перспективі оволодіти технікою маніпуляції цим
геном, то дорослим людям, хворим на діабет, можливо будуть призначені
генні процедури, які в більшості випадків допоможуть добувати необхідну
глюкозу і постачати її в кров.
«Печінка виробляє до 90% всієї глюкози, що знаходиться у нас в крові. В
печінці глюкоза зберігається у вигляді молекул глюкозо-фосфат. У такому
вигляді чиста глюкоза не може залишити печінку, тому тут необхідний
генний фермент, який від’єднує фосфат. Дослідження показали, що SRC-2
відіграє важливу роль у цьому процесі», – говорить О’Меллі.
Медики зазначають, що якщо глюкоза так і не залишає печінку, то в
підсумку вона залишається там у формі глюкогена. У свою чергу глюкоген
– це один з елементів, що провокує накопичення цукру вже в печінці та
руйнує її. «Це класичний приклад того, як генні ферменти беруть ключову
участь у процесах метаболізму», – говорить О’Меллі.
