Віктора Януковича і голова міжвідомчої
робочої групи з дотримання свободи
слова та захисту прав журналістів Дарина
Чепак повідомила, що до Кабінету міністрів
надійшов законопроект про реформування
державних і комунальних ЗМІ. Він
розроблений Держкомітетом з питань
телебачення і радіомовлення за участю
Національної спілки журналістів (НСЖУ)
та передбачає роздержавлення медіа
протягом п’яти років і фінансову підтримку
з держбюджету. Документ викликав
зауваження членів робочої групи, пише
“КоммерсантЪ-Украина”.
свободи слова та захисту прав журналістів
обговорила проблему роздержавлення
державних та комунальних друкованих
ЗМІ. Цей процес є однією з умов приведення
вітчизняного законодавства до європейських
стандартів. Крім іншого, 21 березня
президент Віктор Янукович доручив
Кабінету міністрів подати до парламенту
до 5 квітня законопроект про роздержавлення
ЗМІ.
Разом з тим у парламенті вже зареєстровано
законопроект на цю ж тематику, підготовлений
депутатами різних фракцій. Він має на
увазі роздержавлення медіа протягом
чотирьох місяців, їхню фінансову
підтримку з місцевих бюджетів та
зобов’язання власників не скорочувати
штату протягом двох років.
Глава НСЖУ Олег Наливайко, виступаючи
на засіданні, повідомив, що законопроект
“узгоджено з громадськими організаціями,
органами виконавчої влади”. “За
законопроектом трудовий колектив матиме
пріоритетне право вибору способу
реформування своєї газети. Крім того,
ми врахували пропозиції про безоплатну
передачу колективам майна редакцій”,
– підтримав голова Держкомтелерадіо
Олександр Курдінович. При цьому він
заявив, що питання передачі майна поки
що не узгоджено з Кабміном.
“Але це ж одне з головних питань, –
вигукнув голова голова Асоціації
редакторів комунальної преси Костянтин
Григоренко. – Нехай майно буде передано
трудовим колективам хоча б в довгострокову
оренду. І ще газеті потрібна фінансова
підтримка, як мінімум 70 тис грн на рік”.
“Середня вартість майна в редакції
газети – 30-50 тис грн. Невже держава не
може передати його як стартовий капітал?”
– здивувалася голова Асоціації медіаюристів
Тетяна Котюжинська. У відповідь пан
Курдінович нагадав, що остаточне рішення
у питаннях майна і фінансів все ж ухвалює
Кабмін.
Суперечку припинила пані Чепак,
запропонувавши перейти до звіту МВС
щодо розслідування порушень прав
журналістів. Заступник начальника
головного слідчого управління МВС Олег
Татаров повідомив, що в 2013 році міліція
відкрила 72 кримінальних провадження
щодо злочинів проти працівників ЗМІ.
При цьому він зазначив, що більшість з
них були закриті через відсутність
складу злочину:
“Наприклад, журналіст районної
газети намагається пройти на засідання
місцевої ради і каже охороні, що він
депутат. Акредитації в нього немає,
охорона його не пускає, на що той пише
заяву в міліцію”.
Однак дані міліції не задовольнили
активістів. “Для чого нам такі
правоохоронні органи, які не захищають
права журналістів?” – обурювалася з
місця активістка руху “Стоп цензурі!”
Наталя Соколенко. “Коли справа підпадає
під ст.171 КК – “порушення прав
журналістів”,- її практично завжди
перекваліфікують або як хуліганство,
або за іншими статтями”, – зазначив
юрист Інституту масової інформації
Роман Головенко.
Увагу учасників дискусії відвернув
керівник прес-служби Кабміну Сергій
Нагорянський, пообіцявши забезпечити
журналістам на засіданні уряду (3 квітня)
безперешкодний доступ до міністрів.
