Сьогодні, 31 березня, католики у всьому
світі відзначають Великдень – церковне
свято, присвячене воскресінню Ісуса
Христа.
Для всіх християнських конфесій це
найголовніше свято літургійного року,
в основі якого лежить євангельське
оповідання про чудесне воскресіння
Ісуса Христа, розп’ятого на хресті.
Сьогодні Папа Франциск очолить
пасхальне богослужіння на площі святого
Петра у Ватикані, по завершенні якого
він звернеться з традиційним благословенням
“Urbi et Orbi” (Місту і Світу) і привітає
католиків зі святом Великодня на мовах
багатьох народів світу.
У великодню ніч у відповідності з
давнім звичаєм понтифік здійснив обряд
хрещення чотирьох новонавернених
християн – албанця, італійця, російського
і американця в’єтнамського походження.
30 березня, в останній день Пасхального
тридення – Велику суботу, понтифік
здійснив обряд благословення вогню і
ввійшов у занурену в морок ватиканську
базиліку з великою свічкою (пасхалією)
в руці. Від її вогню запалили свої свічки
кардинали Римської курії, і головний
храм Римсько-католицької церкви
наповнився світлом. Після цього диякон
урочисто проспівав древній гімн Exsultet,
що сповіщає про воскресіння Христа, і
почалося читання уривків з Біблії і
спів псалмів. Потім під склепінням храму
зазвучав урочистий гімн Gloria, і одночасно
задзвонили дзвони Собору святого Петра.
Під час нічної меси вперше після Великого
посту в храмі знову пролунала “Алілуя”.
Президент США Барак Обама привітав
співвітчизників з Великоднем ввечері
30 березня.
“У нинішні вихідні ми з Мішель і
нашими дочками Малією і Сашею, як і інші
християни, відзначимо Воскресіння
Христове і свято Пасхи. Ми пам’ятаємо
про велику жертву, яку Христос приніс
заради кожного з нас. І ми підтверджуємо
готовність слідувати Його прикладу
тут, на Землі”, – сказав Обама у зверненні
до нації, закликавши американців
“зупинитися і задуматися, подякувати
за те, що нам даровано”.
26 березня євреї почали відзначати
Песах. Тоді Обама організував у Білому
домі традиційну трапезу – седер.
У європейських мовах слово Пасха –
один з варіантів латинського Pascha, яке,
в свою чергу, походить до давньоєврейського
pesach (перехід, вихід з Єгипту). Єврейська
Пасха, присвячена звільненню Ізраїля
з-під єгипетського рабства, була в очах
християн прообразом того спокутування
людства від гріха, спогаду про який
присвячена християнська Пасха. Німці
називають Великдень Ostern, так само як і
англійці – Easter, тобто по імені
давньогерманської богині весни Eostro
(Ostara). Таким чином, християни приурочили
своє головне свято ще й до урочистостей
з нагоди відродження життя після зими.
В Україні християни відзначатимуть
Великдень за Юліанським календарем у
цьому році 5 травня.
Перші християни, слідуючи практиці
святкування єврейського Великодня,
вважали, що Великдень припадає на 14-й
день фази Місяця після весняного
рівнодення, пише РИА “Новости”. На
Нікейському Соборі у 325 році було вирішено
святкувати Пасху в першу неділю після
повного місяця, наступного за весняним
рівноденням. Питання все ж не було
вирішене остаточно, оскільки існувало
декілька астрономічних циклів, за якими
розраховувалися сонячні і місячні
місяці. Тоді між грецькою і латинською
Церквами (а також і всередині латинської
Церкви) виникли розбіжності. У 387 році
Великдень святкувався: у Галлії – 21
березня, в Італії – 18 квітня, в Єгипті –
25 квітня. У православних і католиків
Великдень і зовсім не збігався.
Черговий “календарний розкол”
стався у XVI столітті. Оскільки рік за
церковним юліанським календарем
відставав від астрономічного, до кінця
XVI століття накопичилося вже 10
“неврахованих” днів. Таким чином,
назріла потреба у календарній реформі.
Тоді папа Григорій XIII, згідно з вказівками
і за участю німецького математика
Крістофа Клавіуса, ввів новий,
григоріанський календар, або новий
стиль. У лютому 1582 року згідно з папською
буллою Inter gravissimas (Посеред найважливіших
справ …) було введено, щоб після 4 жовтня
1582 року настало не п’яте, а 15-е число
місяця.
На григоріанський календар у тому ж
1582 перейшли Італія, Іспанія, Португалія
та Польща. Протестантські й православні
Церкви вирішили не керуватися календарними
“пропозиціями” папи, інші ж католицькі
країни вводили у себе григоріанський
календар протягом декількох століть.
У даний час в західному християнському
світі дотримуються григоріанського
календаря, і Пасха у них святкується в
першу неділю після першого повного
місяця після дня весняного рівнодення.
Різниця між датами католицької і
православної Пасхи становить або одну,
або чотири або п’ять тижнів, або ці дати
збігаються. Ці дати розраховуються за
особливим алгоритмом, згідно з яким
різниця між ними не буває в два чи три
тижні.
Збіг пасхалії (системи розрахунку
дати Великодня) у різних християнських
конфесій відбувається раз на кілька
років. У 2011 році православні і католики
відзначали її 24 квітня. До цього
християнські Великодні збігалися в
2010, 2007, 2004, 2001 роках. Потім Великодні
католиків і православних будуть спільними
у 2014 і 2017 роках.
Буває, що Великдень і Благовіщення
(святкується 7 квітня) збігаються по
датах святкування, така Пасха отримала
назву Кіріопасха, що в перекладі означає
– Господня Пасха.
