| Розширення повноважень президента Януковича, яке залишилося непоміченим опозицією, в Адміністрації президента називають “спецоперацією”. “Дивно, що її ніхто не помітив”, – сказало джерело в Адміністрації президента. |
Сталося це в рамках прийняття в липні
Закону “Про засади внутрішньої і
зовнішньої політики”, в якому депутати
дали розширене визначення поняттю
національної безпеки, віднісши до
питань, які її стосуються, процеси в
усіх сферах життя, починаючи від
культурної і закінчуючи фондовими
ринками, пише газета “КомерсантЪ-Україна”.
Так, перед розглядом Закону “Про
засади внутрішньої і зовнішньої політики”
у другому читанні народний депутат
Валерій Писаренко (БЮТ; входить в так
звану групу Портнова – заступника голови
Адміністрації президента Андрія
Портнова) вніс поправку, якою запропонував
внести зміни до Закону “Про національну
безпеку”, а саме – уточнити визначення
поняття “національна безпека”.
Ухвалення закону проходило ввечері
в практично порожньому сесійному залі
за відсутності депутатів опозиції, і
на цю поправку, занесену в “перехідні
положення”, мало хто звернув увагу.
Саме завдяки цій поправці можна
говорити, що Віктор Янукович отримав
усю повноту влади в країні. Тепер,
використовуючи нове визначення поняття
“національна безпека”, президент
має право впливати на прийняття рішень
у всіх сферах життя. Наприклад, запобігати
і нейтралізовувати реальні і потенційні
загрози національним інтересам у сферах
“культурного розвитку населення,
забезпечення свободи слова” або
“монетарної та валютної політики”.
Сам Писаренко стверджує, що мети
розширити повноваження президента він
перед собою не ставив. “Вже давно у
всіх європейських країнах до державної
безпеки в першу чергу відносять не
захист кордонів, а захист економіки.
Тому мета цієї поправки – визначити
межі, де закінчується національна
безпека, для того щоб РНБО міг займатися
питаннями, справді пов’язаними з нею”,
– сказав пан Писаренко.
Інструментом впливу є Рада національної
безпеки і оборони (РНБО). Ст.107 Конституції
закріплює право “координувати і
контролювати діяльність органів
виконавчої влади у сфері національної
безпеки і оборони” за Радбезом, який
у свою чергу є координаційним органом
при президентові. Очолює РНБО глава
держави, він же формує її персональний
склад.
Крім того, президент “спрямовує
діяльність і здійснює загальне керівництво
РНБО”, а також “дає доручення членам
РНБО, пов’язані з виконанням покладених
на неї функцій”. Рішення Радбезу
вводяться в дію указами глави держави.
Питання про розширення визначення
поняття національної безпеки в комітеті
ВР з питань нацбезпеки і оборони
обговорювалося, і члени комітету
позитивно оцінили цю ініціативу.
Радник президента, секретар комітету
“регіонал” Юрій Самойленко пояснив,
що внесення змін продиктовано викликами,
які стоять зараз перед державою. Разом
з тим він підкреслив, що члени комітету
“не обговорювали це в ракурсі розширення
повноважень президента”.
“Хоча моя особиста думка – в країні
має бути один господар. Але при цьому
президент не виходить за рамки Конституції,
оскільки РНБО може лише давати
рекомендації, координувати і контролювати,
але не вказувати і не виконувати,” –
заявив він.
В опозиції впевнені, що “тенденція
до розширення повноважень президента
є”. “Вони весь час намагаються
законами зробити Україну де-факто
президентсько-парламентською республікою”,
– заявив перший заступник голови
парламентського комітету з питань
правосуддя Юрій Кармазін (“Наша
Україна – Народна самооборона”).
Ухвалений парламентом 3 червня Закон
“Про засади зовнішньої і внутрішньої
політики” президент України Віктор
Янукович підписав у середині липня. А
26 липня Конституційний суд України
відкрив провадження у справі про
конституційність політреформи 2004 року.
Однак до 30 серпня судді КС майже в повному
складі перебуватимуть у відпустці.
