25 травня Єврокомісія (ЄК) оприлюднила
нову стратегію Європейської політики
сусідства (ЄПС). У документі вперше
згадано статтю Договору про Євросоюз,
що допускає подання східними сусідами
ЄС заявки на членство в ньому, хоча
Брюссель підкреслює, що це ще не означає
перспективи членства.
ЄС обіцяє надати на ЄПС 7 млрд євро,
причому основна частина цієї суми
дістанеться країнам, котрі продемонстрували
прогрес у становленні демократії. Шанси
України отримати істотне фінансування
з цих фондів поки що невисокі – у
розпорядженні газети “КоммерсантЪ-Украина”
опинився звіт ЄК, в якому йдеться про
відсутність досягнень Києва в ключових
сферах.
– Європа не побачила прогресу України
Плановий перегляд Європейської
політики сусідства – формату відносин
ЄС з країнами Східної Європи і
Середземноморського басейну – був
ініційований Брюсселем у 2010 році і набув
особливої актуальності на початку
нинішнього року після революційних
подій в Тунісі, Єгипті та Лівії. 25 травня
в Брюсселі єврокомісар з питань розширення
та ЄПС Штефан Фюле, а також високий
представник ЄС з питань зовнішньої
політики і політики безпеки Кетрін
Ештон представили комюніке нової
стратегії ЄПС.
Враховуючи ситуацію в регіоні,
найбільших змін зазнав формат відносин
ЄК з країнами Середземномор’я, а також
загальні положення, що впливають і на
Україну. Розділи, присвячені Східному
партнерству (СП; об’єднує Україну,
Молдову, Грузію, Вірменію, Азербайджан
та Бєларусь), також виявилися переписаними.
Головною новиною розділу “Посилення
Східного партнерства” стала згадка
про критерії членства країн СП в
Євросоюзі. “Цінності, на яких засновано
ЄС, перебувають у центрі політичної
асоціації та економічної інтеграції,
які пропонуються в рамках Східного
партнерства. Це ті ж цінності, які
відповідно до ст.49 Договору про Євросоюз
має поважати будь-яка держава, що
претендує на членство в ЄС”, – йдеться
в документі.
Стаття, про яку згадується в комюніке,
гарантує право подавати заявку про
вступ до ЄС будь-якій європейській
державі, яка дотримується принципів
свободи, демократії, правової держави,
поваги прав людини та основних свобод.
Як стверджують джерела видання,
спочатку в ЄК планували “більш амбітне
формулювання, що стосується європейської
перспективи країн СП”, але потім під
тиском країн-членів ЄС фраза набрала
більш обтічної форми. “Ми зійшлися
на тому, що цього разу (при зміні ЄПС)
нам потрібно більш конкретно визначити
кінцеву мету, – поділився з журналістами
Штефан Фюле. – Ви запитаєте, чи означає
це перспективу членства? Ні, не означає”.
В українському зовнішньополітичному
відомстві 25 травня утримувалися від
коментарів з цього приводу. Джерела
стверджують, що МЗС оприлюднить свою
оцінку сьогодні.
Ще одна істотна зміна ЄПС стосується
фінансування цього формату. Чинним
бюджетом ЄС передбачена допомога
країнам-сусідам у розмірі 5,7 млрд євро
до кінця 2013 року, дві третини яких
спрямовано в Середземноморський регіон,
а решта коштів – до країн Східного
партнерства.
ЄК має намір збільшити загальну суму
на 1,242 млрд євро, при цьому замість
квотного розподілу коштів діятиме новий
принцип “більше за більше” – основні
транші будуть надавати тим країнам, які
краще за інших показали себе в попередній
період.
“Оскільки ми серйозно маємо намір
концентруватися на підтримці країн, де
спостерігається глибокий процес реформ,
ми повинні вкладати гроші саме туди і
не керуватися географічними пріоритетами”,
– пояснив пан Фюле.
Ухвалюючи рішення про розподіл допомоги
ЄС, Брюссель буде оцінювати країни-одержувачі
за п’ятьма критеріями: успішне проведення
чесних і вільних виборів; дотримання
свободи зібрань і свободи ЗМІ; верховенство
закону, незалежна юстиція і чесний суд;
боротьба з корупцією; реформування
спецслужб і правоохоронних органів та
забезпечення демократичного контролю
над ними. “Оцінюючи прогрес за цими
показниками, Євросоюз буде змінювати
рівень своєї підтримки країн ЄПС”, –
стверджується в оприлюдненому вчора
документі.
Методологія, за допомогою якої Брюссель
має намір порівнювати прогрес у
демократизації України та, наприклад,
Вірменії або Лівії, не оприлюднюється.
“У комісії розмірковують над тим, як
найкращим чином об’єднати загальну
ситуацію в країні з урахуванням
демократії, відповідальності, верховенства
права і раціонального управління
фінансами”, – йдеться в одному з
розділів комюніке.
Європа не побачила прогресу
України
У розпорядженні видання також потрапили
витримки зі звіту Єврокомісії про
прогрес України у 2010 році. Цей документ,
витриманий в критичному тоні, Брюссель
планує оприлюднити сьогодні.
“В Україні знижується повага до
демократичних стандартів та фундаментальних
свобод, таких як свобода ЗМІ і зборів”,
– йдеться в документі. У звіті ЄК окремо
відзначаються проблеми зі свободою
виборів: “Після добре проведених на
початку року президентських виборів
пройшли місцеві вибори в жовтні, жорстко
розкритиковані міжнародними та місцевими
спостерігачами”.
Брюссель також “не побачив прогресу
в проведенні конституційної реформи”
і залишився розчарований судовою
реформою. “Цей закон… приніс певний
прогрес за обмеженою кількістю питань,
але безліч його положень викликають
жорстку критику, надто з приводу ризику
контролю судової влади з боку виконавчої”,
– мовиться в документі.
У Єврокомісії зазначають, що після
зміни влади в країні відбулися деякі
позитивні зміни в економічній сфері.
Втім, Штефан Фюле підкреслив, що при
оцінці прогресу будуть враховуватися
невигідні для України показники. “Немає
нічого важливішого за демократичні
цінності. Ні економіка, ні будь-що інше
не буде переважати”, – заявив комісар.
Зауважмо, раніше в українському МЗС
вважали, що засади Європолітики не
відповідають меті України щодо членства
у ЄС.
