В останні роки щозими європейці з тривогою очікують чергової російсько-української сварки через газ, стверджує оглядач The New York Times Джуді Демпсі. Але цього разу європейці добре підготувалися, вважає
автор: “сховища в деяких країнах наповнені, Європі доступний природний
газ з інших джерел”. До того ж погода зараз стоїть щадна.
На думку аналітиків, і “Газпром”, і українська сторона перебувають у
невигідному становищі напередодні початку своїх переговорів про ціни на
газ. Одвічний козир України – її газотранспортна система, яку Київ може
перекрити, домагаючись від Росії пільгових цін. У відповідь “Газпром”
може припинити постачання газу в Україну. “Так траплялося кілька разів, і
в програші були всі”, – зауважує автор: потерпали європейські
споживачі, репутація Росії та України.
“Цього разу динаміка інша, причому вигідна Європі, якщо та розумно
розіграє свою карту”, – вважає автор. Позиції “Газпрому” похитнулися,
надто у Східній Європі. У російського газу з’явилися реальні конкуренти –
скраплений і сланцевий, пояснює Грехем Фрідмен з консалтингової фірми
Wood MacKenzie. Деякі німецькі компанії вважають, що тепер на газовому
ринку задають тон покупці, адже ціну газу все частіше перестають
прив’язувати до цін на нафту.
“Але і позиції України ослабли”, – пише автор. Тепер Росія може перенаправити частину газу по “Північному потоку”.
У цій ситуації “Газпром” змінює тактику, щоб, поки не пізно, застовпити
за собою європейські ринки. Будівництво “Південного потоку” розпочнеться
з випередженням, що дозволить Росії зайняти ринки Південно-Східної
Європи до появи зрідженого і сланцевого газу.
Росія залишається спритним гравцем, але її хватка не така сильна, як
раніше, підсумовує автор. Це не заслуга стратегії європейців, а лише
наслідок конкуренції на газовому ринку.
Переклад InoPressa
