Головна » Статті » Авторська колонка » Vox Populi |
Cпостерігати спокійно як тебе грабують і не протестувати, боячись, аби не вбили-це наш менталітет? А що можуть вбити - доводить статистика нерозкритих вбивст та вбивств на замовлення. Ми не задумуємось про те, які ми бідні та безпорадні, ми ще з цього можемо насміхатися. Ну той що, зате живі, китайці ще бідніші, але ж не бунтують, нам до китайців недалеко. Скільки разів нас "кидали ", а ми знову на ті ж граблі таки наступимо. Дякувати потрібно Богу, що нам таку родючу землю дав, від природних катастроф оберігає, правда, не скрізь. Західна Україна потерпає від частих повеней, люди втрачають свої обжиті оселі. Але до цього лиха людина доклала своїх зусиль,бо захотіла жити краще за інших , гублячи природу , вирубуючи ліси, колись такі розкішні. І Чорнобиль також продукт тієї ж людини, яка хотіла природу обдурити, нажитись продуктами тих "мирних” частинок атомної енергії. Тепер маємо обкрадену землю і на довгі віки забруднену. Про що думали вчені, спеціалісти в Японії, маючи таку сейсмічно активну територію, будуючи там стільки атомних електростанцій? Ми не єдині, кого так майстерно обдурюють для нашого блага, є ще японці, а про китайців та корейців і говорити нічого, їм ще гірше, бо не вистачає продуктів для існування. А у нас поки що є що їсти і пити, то ми і мовчимо. Мовчимо, заглибившись в себе самих, іноді слухаючи теревені політиків, які так опікуються нашими проблемами, аж забувають якось себе піарити на різних телеканалах. Це вони таким чином нас піарять, аби не забути, що такий клас - виборців - ще не випав з їх уваги. Територія України велика. Є і ліси і лани і Дніпро ревучий, забруднений після Чорнобиля. І забруднене Чорне море, мало в ньому побутових відходів, то ще й бочками з отрутою його напхали, і нікому до цього діла не було стільки літ після війни! Та й зараз цього влада визнавати не хоче, що вони там є, аби не прийшлось їх звідтіля діставати, коштів на це не передбачено. Вона, влада, в усі часи не переймалась проблемами довкілля і нашими проблемами, бо вона тут ніби в тимчасовому відрядженні, а про своє основне проживання на теплих і чистих набережних закордонних подбала завбачливо раніше і зараз не перестає передбачати, знаючи, що тут куди не глянь - скрізь сміття розметено, по всій Україні. Хай тут залишаються ті, хто це сміття розводить і не прибирає після себе, а воно ж скрізь, куди оком не кинеш, гарну природу починаєш помічати потім, перед усім бачиш гори сміття. Засмітили і міста і села, побутовим сміттям, бо на прибирання його скрізь виділяються мізерні кошти, або зовсім не виділяються. А вони хочуть дихати свіжим незасміченим повітрям - ні викидами від Чорнобиля, ні від глиноземних заводів, ні від переробок Криворізької залізної руди, ні від донецьких і інших шахт,- в тому числі і соляних, від яких люди не мають ковтка чистої води. Влада через що не хоче , боїться втратити віжки, які ми їй всунули наосліп, аби нас поганяли, і шию всякий час активно підставляємо, бо не хоче жити як ми - вдихаючи отруту , живучи сьогоднішнім днем, аби завтра не було ще гірше. Вони мають де відпочивати - не в грязній Україні, а в її заповідних чистих лісових масивах, які також є чистими тимчасово, вони ніби про це не здогадуються, ніби вони - вічні - ба, ні, прийде зміна . Тільки якою буде ця зміна? Від нас із вами залежить, поки ми ще вважаємося електоратом. Може прийти такий час - зоглянутись не встигнемо, як будемо вже ніхто, і ніщо від нас уже не залежатиме. То що, будемо цього чекати, чи скажемо ”ні, досить!” уже сьогодні? Якщо хочемо , аби наші діти та онуки не були плебеями на рідній землі і не шукали кращої долі по інших світах, далеко не кращих за наші рідні , тільки чужинцям у руки нами передані! Переінакшимо їхні долі? Покращимо екологічну ситуацію круг себе ? Запитаємо чиновників, куди гроші йдуть, які мали б іти на утилізацію сміття, на покращення загазованої ситуації міст? Для цього не потрібно на війну іти, лише не бути байдужими до себе і до покоління після. Як це роблять розвинені європейські країни, там за кожну копійку звітують перед своїми виборцями, а хто звітує перед нами? Чи продовжимо жити в своїй хаті вже не біленькій, мальовничій, а в горах сміття, тільки аби вона з краю стояла, хоч сморід і тут дістає? А про те що країна ця ще і вільна, годі й думати. Якщо не хочемо бачити своїх дітей, яким не байдуже, в якій країні їм жити, розіпнутими десь в білоруських лісах, ми що, їм не допоможемо стати вільними? Поширити в соцмережах: | |
Дата публікації: 2011-04-03 | Переглядів: 227600 | Рейтинг: 5.0/2 |
Всього коментарів: 0 | |