У рейтингу нещасних країн, який з 1970
року складає американський економіст
Артур Окун на підставі рівня безробіття
і річної інфляції, Україна в 2011 році
посіла 10 місце. У 2009 році через економічну
кризу країна очолила цей список – інфляція
в 12,3% опинилася найбільшою в світі, пише
“Сегодня”.
Зараз за “індексом нещастя”
Україна на 10-му місці (з 38 країн), між
Португалією (9-е) і Грецією (11-е). Звичайно,
сусідство з країнами, що балансують на
межі дефолту, не викликає великого
оптимізму.
Лідерство в рейтингу нещасних країн
дісталося Бєларусі, у якою навесні гроші
знецінилися майже наполовину, а рівень
інфляції за перше півріччя 2011 року –
36,2%. Опитування мінчан підтвердило
висновки Окуна.
“Я особливо себе в звичних речах і
продуктах не обмежую, ну, звичайно,
економиш, чогось глобального не купуєш.
Коли ціни щодня зростають, є неприємне
відчуття, що ми котимося кудись вниз, і
нічого хорошого нас там біля підніжжя
гори не чекає. Та і де вона, ця межа?”
– зазначив 35-річний мінчанин Іван.
“Звичайно, я став нещасніший – наше
пиво тепер неможливо пити! Раніше для
нього за кордоном купували якісь
складові, а зараз, щоб ціна була не
надхмарною, замінили їх вітчизняними.
Пропало бєларуське пиво!” – нарікає
не без іронії 55-річний Роман.
Ну а найщасливішими є Норвегія і
Швейцарія, де рівень інфляції 0% і 0,3%
відповідно.
Слід також зазначити, що Україна посіла
31-ше місце серед 44 країн, що розвиваються,
які міжнародні корпорації розглядають
як місця для організації свого бізнесу,
йдеться в огляді компанії Cartus (Денбері,
США). Такі дані засновані на опитуванні
представників 116 міжнародних корпорацій,
які відряджають в інші країни від
десятків до тисяч співробітників на
рік.
Згідно з опитуванням, перше місце
посів Китай, друге – Індія, третє – Бразилія
і четверте – Росія. При цьому до першої
десятки увійшли Філіппіни, Південна
Африка і В’єтнам, які до цього ніколи не
були серед перших 25 країн.
У повідомленні також наголошується,
що для 51% респондентів розвиток бізнесу
на ринках, що розвиваються, важливіший,
ніж на традиційних ринках, 34% вважають
ці ринку однаково важливими для розвитку,
тоді як 9% вважають розвиток на традиційних
ринках пріоритетним.
При цьому, відповідаючи на запитання
про пріоритетність ринків у подальші
два роки, 68% респондентів зазначили, що
ринки, які розвиваються, є дуже важливими.
