За оцінкою Єврокомісії, Україна нині повністю відповідає очікуванням щодо прогресу у судовій реформі. Одним з етапів цієї реформи було відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів та оновлення Вищої ради правосуддя. Про хід реформи, корупційні скандали, справу Князєва та кадровий голод у судах журналіст Української служби Голосу Америки Олексій Коваленко поговорив із головою Вищої ради правосуддя Григорієм Усиком.

Інтерв'ю відредаговане для ясності та плинності.

Олексій Коваленко: У червні цього року Єврокомісія оприлюднила оцінку українських реформ. Один із параметрів – судова реформа. Чи виконала, на вашу думку, Україна домашнє завдання у цьому напрямку?

Григорій Усик: Я думаю, що Україна успішно виконала це завдання оскільки в січні 2023 року був сформований повноважний склад Вищої ради правосуддя.

Нам вдалось, на мою думку, досить оперативно сформувати склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, зокрема – 1 червня ми сформували склад Вищої кваліфікаційної комісії і Вища кваліфікаційна комісія вже активно розпочала виконувати свої повноваження.

О.К.: Я хотів би навести одну цитату: “Наше важливе завдання, завдання всієї України – це боротьба з корупцією і формування сильної демократичної потужної держави”. Це цитата колишнього Голови Верховного Суду Всеволода Князєва в інтерв'ю Голосу Америки в лютому цього року. Справа Князєва — це удар по довірі до судової реформи. Як цей удар вплине на хід судової реформи та на українську євроінтеграцію?

Г.У.: Ви досить влучно сказали що це удар і для судової системи й для держави. Я б навіть сказав більше – це дуже болючий удар. Мені здається що не було такого у світовій практиці, щоб очільник Верховного Суду був причетний до таких корупційних дій і це, звичайно, болючий удар, тому що саме на Князєва і суддівська спільнота, і влада покладала дуже великі сподівання і надії як на молодого реформатора.

Я не думаю що може бути якесь розчарування в тому, що судова реформа в Україні не відбувається. Незважаючи на особу і посаду Князєва, який був очільником найвищого органу – Верховного Суду - саме антикорупційні органи й безпосередньо Вища рада правосуддя надавала згоду на утримання його під вартою. Тому це і є свідченням того. що реформа відбувається.

Не можна асоціювати Князева з усією суддівською спільнотою. Є впевненість в, тому що ми це успішно подолаємо. У нас просто немає іншого варіанту, крім як побороти цю корупцію, щоб бути в когорті демократичних правових держав Європейського Союзу і всього світу.

О.К.: Наприкінці червня президент України Володимир Зеленський вів в дію рішення РНБО про посилення відповідальності українських суддів. Чи це посилення відповідальності може запобігти новим корупційним скандалам у судах?

Г.У.: Важливим елементом посилення відповідальності має стати перш за все невідворотність покарання.

З листопада 2021 Вища рада правосуддя була фактично позбавлена повноваження виконувати дисциплінарну функцію. Тобто з 2021 року суддю взагалі неможливо було притягнути до відповідальності через дисциплінарну процедуру. У нас накопичилось понад 11 тисяч дисциплінарних скарг.

Це один із важелів того як орган суддівського врядування міг би самостійно здійснювати заходи щодо самоочищення в судовій системі. Цей фактор невідворотності для мене має більш визначальне значення ніж суворість [покарання].

О.К.: До питання обрання нового голови Верховного Суду – ним обрали Станіслава Кравченка якого часто називають людиною “старої гвардії”. Наскільки обрання людини “старої гвардії” добре з точки зору знову ж таки євроінтеграції, яка передбачає реформи та оновлення судів?

Г.У.: З огляду на його професійний шлях, на його управлінські якості, а він був до цього і заступником голови Вищого спеціалізованого суду, і керівником кримінального суду в складі Верховного Суду, мабуть, судді Верховного Суду оцінювали перш за все його професійні ділові й управлінські якості. Сподіватимемось і я впевнений, що він виправдає таку довіру.

О.К.: За півтора року накопичилась величезна кількість нових кримінальних справ щодо російських воєнних злочинів і Генпрокуратура нарахувала вже майже 100 тисяч воєнних злочинів російських солдатів вчинених в Україні. З урахуванням цих потреб, число суддів зменшується. Чи є ризик кадрового голоду?

Г.У.: Кадровий голод вже відчувається. Я б навіть сказав що він підходить до тої критичної межі, де уже в деяких судах зупиняється відправлення правосуддя і Вища рада правосуддя в пожежному порядку вирішує це питання за рахунок тимчасового переведення суддів з одних судів в інші судді, де особливо відчувались нестача суддів. В інший спосіб не можна було забезпечити роботу судів.