Робітники в Гамбурзі прибирають рекламу із зображенням Ангели Меркель і написом: «Мати нації - спасибі за 16 років наполегливої праці».

Сьогодні, 26 вересня, в Німеччині проходять парламентські вибори, після яких країна отримає нового канцлера замість Ангели Меркель, яка очолювала німецький уряд майже 16 років.

Що потрібно знати про вибори в Німеччині.

Розстановка сил

Згідно з опитуванням, проведеним 20−23 вересня компанією Forsa, що спеціалізується на соціологічних дослідженнях, для RTL/n-tv, блок Меркель ХДС/ХСС більше не є лідером — його підтримують 22% потенційних виборців.

Найвищий рівень підтримки у 25% у Соціал-демократичної партії.

На третьому місці Партія зелених, рівень підтримки якої - 17%.

Наступні у рейтингу Вільна демократична партія (12%), право-популістська Альтернатива для Німеччини (10%) і соціалістична партія Ліві (6%).

Хто стане канцлером після Меркель

Востаннє виступаючи в Бундестазі як канцлер, Меркель сказала, що хоче бачити своїм наступником однопартійця Арміна Лашета.

Супержінка. Епоха Анґели Меркель добігає кінця: як їй вдалося стати найвпливовішою жінкою планети і лідером вільного світу

«Ніколи не програв би Меркель у покер». Канцлером ФРН може стати Олаф Шольц: хто він і чому його називають «шольцоматом» і «клоном»

Однак, імовірно, новим канцлером стане кандидат від лідируючої в рейтингу соціал-демократичної партії Олаф Шольц.

Шольц вже заявив, що хотів би створити коаліцію з Партією зелених. Також він допускає коаліцію з лівими, за що його розкритикували консерватори.

На роль спадкоємиці Меркель претендує також співголова Зелених Анналена Бербок.

Оскільки, згідно з рейтингами, двопартійну більшість, швидше за все, утворити не вдасться, домовлятися про коаліцію доведеться трьом партіям. Через це Меркель може займати пост канцлера ще кілька місяців.

Ще не «кульгава качка». Чому Меркель зарано скидати з рахунків і що вона може встигнути після виборів у Німеччині — навіть для України

Що говорили кандидати на посаду канцлера про Україну

27 червня Олаф Шольц та Армін Лашет сказали в ефірі телеканалу ARD, що не можуть робити легковажних заяв з приводу вступу України в ЄС і НАТО, оскільки «реальність виглядає інакше».

За словами Шольца, спочатку потрібно завершити процес інтеграції країн Західних Балкан, яка займе багато років. Крім того, він зазначив, що необхідно провести реформи всередині ЄС, оскільки складно приймати рішення 27 країнам-членам союзу. Кандидат від соціал-демократів додав, що питання членства України в НАТО не обговорюється.

«Я думаю, що мова йде про партнерство, близьке до Європейського Союзу, яке робить можливим подальший розвиток України. І це те, що я хочу сказати, тому я вважаю, що питання перспективи членства в НАТО не очікується», — заявив Шольц.

Лінднер під час дебатів негативно відповів на питання про Україну в НАТО (Фото: Annegret Hilse / Reuters)

Лідер німецьких лібералів виступив проти вступу України в НАТО

Лашет заявив, що якщо мова йде про таку велику країну як Україна, то потрібно зробити так, щоб там діяли ті самі правові норми, що і в Західній Європі. За його словами, вступ України в ЄС можливий теоретично, але в реальності - ні.

Також Лашет виступив проти постачання зброї Німеччиною Києву. Політик заявив, що Берлін таким чином втратить нейтралітет у відносинах України та Росії і такий крок «дискредитує позицію Німеччини як члена нормандського формату і Мінського процесу».

Кандидатка в канцлери від Зелених Анналена Бербок закликала Німеччину допомогти в розмінуванні на сході України. На відміну від своїх конкурентів, вона вважає, що Німеччина повинна надати Україні ненаступальне озброєння.

«Ми розуміємо, що несемо відповідальність перед Україною», — наголосила вона.

Напередодні виборів. У Німеччині хакери здійснили атаку на сервер глави ЦВК

У квітні Бербок заявляла, що вважає недоцільним говорити зараз про членство України в НАТО через конфлікт із Росією.

«Найголовніше зараз — посилити тиск на Росію, щоб забезпечити дотримання Мінських угод. Стабілізація зараз є пріоритетом. Так чи інакше, кроки до членства в НАТО заздалегідь нереальні», — сказала вона тоді.

Звинувачення Росії в кібератаках напередодні виборів

24 вересня Європейська комісія звинуватила Росію в кібератаках хакерського угруповання Ghostwriter.

«Держави-члени ЄС спостерігали зловмисні кібер-дії, колективно позначені як Ghostwriter, і пов’язували їх з російською державою», — офіційно заявила Єврокомісія.

У заяві наголошувалось, що така діяльність є неприйнятною, «оскільки вона спрямована на загрозу нашій цілісності і безпеці, демократичним цінностям і принципам, а також основам функціонування наших демократій».

За даними ЄС, атаки були спрямовані на «численних членів парламентів, урядовців, політиків, представників преси та громадянського суспільства в ЄС шляхом доступу до комп’ютерних систем і особистих облікових записів і крадіжки даних».

«Європейський Союз та його держави-члени рішуче засуджують ці зловмисні дії у кіберпросторі, яким всі учасники повинні негайно покласти край. Ми закликаємо Російську Федерацію дотримуватися норм відповідальної поведінки держави в кіберпросторі», — сказано також в заяві.

Офіційний представник ЄС повідомив CNN 24 вересня, що мішенню російських кібератак стали в тому числі німецькі чиновники і політики.

15 вересня повідомлялося про хакерську DDoS-атаку на сервер голови Федеральної виборчої комісії Георга Тіля, яка була здійснена в кінці серпня.

Через неї сервер вийшов з ладу, а сайт bundeswahlleiter.de, де міститься інформація про вибори і публікуються офіційні результати голосування, був недоступний.

Факт атаки підтвердила прес-служба німецької ЦВК. Там повідомили також, що вся інформація про вибори буде доступна громадськості. Основні IT-системи не були порушені.

6 вересня в кібератаках Ghostwriter на німецьких політиків Росію звинуватила Німеччина.

Прес-секретар Міністерства закордонних справ Німеччини Андреа Зассе заявила, що робилися спроби отримати особисті дані для входу в систему федеральних законодавців і законодавців земель з метою скоєння крадіжки особистих даних. До цього повідомлялося, що були зламані акаунти кількох законодавців з партій правлячої коаліції - ХДС/ХСС і Соціал-демократичної партії.

«В уряду Німеччини є достовірна інформація, на підставі якої діяльність Ghostwriter може бути віднесена на рахунок кіберорганізаій російської держави і, зокрема, російської військової розвідки ГРУ», — сказала вона.

За словами Зассе на попередньому тижні співробітник МЗС Німеччини зажадав у представника російського МЗС негайно припинити неприйнятну кіберактивність. Цю ж вимогу озвучила і сама Зассе.