Минулого тижня Україну відвідали співдоповідачки Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) Майліс Репс та Марієтта де Пурбе-Лундін. В інтерв'ю виданню "КоммерсантЪ-Украина" вони розповіли про проблеми, що викликають найбільшу стурбованість Ради Європи (РЄ), про очікувані дії української влади, а також про умови, за яких можливе запровадження ПАРЄ санкцій щодо України.

Тональність січневого звіту моніторингової місії ПАРЄ про ситуацію в Україні відрізнятиметься від торішнього, зауважує Майліс Репс. Торік доповідь ПАРЄ складалася тоді, коли багато реформ в Україні лише стартували. "Раніше ми говорили, що даємо Україні час почати процес, але сьогодні цього виправдання для Києва більше не існує. Минув рік, настала черга обговорити зроблене", - говорить вона.

"Втім, в України все ж є можливість зробити дуже багато до того, як буде оприлюднено доповідь. Так що тепер все в руках вашої влади", - додала її колега.

"У вас було багато років для того, щоб виконати зобов'язання, взяті при приєднанні до Ради Європи. У вас було більш ніж достатньо часу. Українська влада багато говорила на цю тему, а тепер настав час діяти", - вважає Марієтта де Пурбе-Лундін.

Пані Репс наводить конкретні приклади. "Проект Кримінально-процесуального кодексу переданий на вивчення експертам РЄ, наступного тижня буде готова їхня відповідь. Так що в української влади є достатньо часу, щоб ухвалити цей закон з тими змінами, які ми порекомендуємо внести. Інший приклад - зміна Кримінального кодексу (КК), декриміналізація статей 364 і 365. Місяця цілком достатньо!" - вважає вона.

ПАРЄ попереджує про санкції стосовно України, але каже, що у влади ще є час їм запобігти

Співдоповідачки вважають можливими санкції ПАРЄ для впливу на Україну, якщо не буде прогресу. За їхніми словами, існує можливість позбавити Україну голосу в моніторинговому комітеті ПАРЄ або в ПАРЄ загалом, або навіть припинення членства України в органах РЄ. "Все це можливо, хоча ми щиро сподіваємося, що Україна не зайде так далеко. Швидше за все, на січневій сесії не буде схвалено крайні заходи впливу на Україну. Зміниться мова резолюції, її тональність", - зазначає Майліс Репс.

"Що стосується негативного сценарію, то побоювання пов'язані насамперед з наближенням виборів до парламенту. Якщо виборче законодавство буде використано певним чином, то у вашої країни виникнуть дійсно серйозні проблеми. Саме тому ми приділяємо особливу увагу питанню роботи над законом про вибори", - додала вона.

"Ще один варіант - якщо триватиме політично мотивоване використання кримінального законодавства, якщо до нас надходитиме все більше доказів того, що судова система не є незалежною. А такі сигнали ми, на жаль, вже отримуємо... Отже, у січні буде лише інший тон звіту щодо України, але за півроку ситуація може змінитися", - підкреслила Репс.

Її колезі ж здалося, що українська влада чутлива до критики, що вона знайде можливість не зайти в той глухий кут, з якого потім буде дуже складно вийти. "Ми донесли до влади сигнал, що в України закінчується час. Думаю, влада нас зрозуміла", - каже пані де Пурбе-Лундін.

"Ми зробили все можливе - зустрілися з великою кількістю представників влади, з міністрами. Ми були цілком відверті з ними, пояснили, що і ми, і ПАРЄ втрачаємо терпіння, а Україна вичерпує час, який залишився в неї. Україна вже не може просто говорити й обіцяти, як це було раніше, вона повинна діяти", - підкреслила вона.

"Якщо скласти список того, що слід зробити українській владі, він займе кілька сторінок, так що один закон не вирішить всіх проблем", - каже пані Репс з приводу гуманізації КК і претензій через нього до України.

"Приміром, ми провели інтенсивні переговори з вашим міністром внутрішніх справ, обговоривши безліч тем: жорстокість міліції, проблеми, пов'язані з досудовим позбавленням волі, необхідність поліпшити захист прав людини і так далі. Декриміналізація статей кодексу - це дуже важливе питання для політичних контактів на вищому рівні і дуже чутливе для ЄС, але далеко не єдине. Хоча декриміналізація дозволить зняти частину питань, оскільки кілька справ стосовно колишніх членів уряду ґрунтуються саме на статтях 364 і 365 УК", - зазначає вона.

До арешту Тимошенко ще було видно, що Україна рухається до Європи, зазначають у ПАРЄ

У проміжному звіті ПАРЄ буде говоритися про рівень стурбованості ситуацією в Україні. І що більшою буде стурбованість, то далі відсунеться перспектива зняття моніторингу, кажуть співдоповідачки ПАРЄ.

Повномасштабна доповідь щодо українського питання буде підготовлена ще через рік, на початку 2013-го. "Річ у тому, що ми не можемо оприлюднити повноцінну доповідь відразу ж після того, як заслухаємо українську попередню (на січневій сесії ПАРЄ). А потім у вас почнеться виборча кампанія, під час якої ми також не будемо публікувати звіт", - пояснює Репс. А рік тому українські дипломати припускали, що моніторинг ПАРЄ буде знято в 2011-му або як максимум в січні 2012 року.

"Навіть кілька місяців тому, до судових процесів щодо колишніх високопоставлених політиків, в Україні відбувалося багато позитивних процесів. Країна почала чіткий рух до Європи, непогано просувалися переговори з ЄС. Було багато сигналів про те, що проводяться саме ті реформи, про які ми просили, Київ надіслав багато законопроектів до Венеціанської комісії. У ті дні у нас була надія: Україна справді просувається вперед. Не все було ідеально, існувала стурбованість з приводу діяльності неурядових організацій, свободи ЗМІ, але загальне враження було позитивним. Але потім, надто ж в останні два місяці, процес застопорився", - зазначає пані Репс.

Поворотним моментом у зміні позиції ПАРЄ, так само, як і у випадку з позицією Євросоюзу, - погіршення почали відзначати в серпні, коли Юлію Тимошенко було взято під варту. "Доти ще була надія, що їй буде надано право на чесний суд, але після цього всі зрозуміли, що щось йде зовсім не так", - каже Марієтта де Пурбе-Лундін.

"Ми говоримо про чинну в Україну систему, жертвами якої стали колишня прем'єр-міністр і члени її уряду. Про Юлію Тимошенко ми говоримо тільки тому, що її справа демонструє, як погано працює судова система в Україні, як необхідні законодавчі зміни. До слова, якщо статті 364 і 365 залишаться в КК, може з'явитися ще кілька подібних кримінальних справ та вироків щодо інших людей", - відповіла вона з приводу пріоритетності справ інших колишніх чиновників.

"З приводу Юрія Луценка у нас також є величезна стурбованість, але в його випадку ми концентруємося на інших проблемах. Нас турбує дуже тривале перебування його під вартою без рішення суду і відмова надати йому можливість лікування, тим більше в ситуації, коли стан його здоров'я швидко погіршується", - зазначила Репс.

Європа бачить й інші проблеми в Україні: відсутність свободи зібрань та ЗМІ

Серйозну стурбованість ПАРЄ викликає ситуація зі свободою зібрань в Україні. "Громадські організації змушені просити дозволу влади на проведення демонстрацій і часто стикаються з забороною. Чому в Україні забороняють демонстрації? Чому існують розпорядження місцевої влади, що не дозволяють проводити мітинги в тих чи інших випадках? Це в принципі неприпустимо!" - вважає пані де Пурбе-Лундін.

"Багато наших співрозмовники говорять про проблеми в сфері свободи ЗМІ, про те, що самоцензура стає все більш очевидною. В основній доповіді ми також зупинимося на законі про громадське телевізійне мовлення. Крім того, є питання до того, як розвиваються електронні ЗМІ, як розподіляються частоти", - додала пані Репс.

На думку деяких експертів, погіршення ситуації з демократією стало незворотнім, і цей процес триватиме щонайменше ще 10-20 років. У найближчі кілька місяців Європа сподівається побачити, чи це так. "Але мені хотілося б, щоб це виявилося неправдою", - зазначила де Пурбе-Лундін.

"Якщо ви поговорите з деякими людьми з президентської адміністрації, то ви переконаєтеся: вони розуміють, чого ми від них очікуємо. Вони говорять про бажання влади робити певні кроки. Ми не побачили байдужості з їхнього боку", - додала Репс.

Але президент так і не відповів на їхній запит про зустріч, так що співдоповідачки ПАРЄ спілкувалися із співробітниками президентської адміністрації - Андрієм Портновим, Оленою Лукаш та Мариною Ставнійчук.

Також їм не вдалося зустрітися з Юлією Тимошенко. "Нам відмовили у праві відвідати її, і пояснення було таким же, як і раніше - суд не побачив у нашому проханні достатніх підстав", - підкреслила Марієтта де Пурбе-Лундін.

Нагадаємо, Парламентська асамблея Ради Європи на черговій сесії в січні розгляне питання дотримання демократії в Україні, зокрема, кримінальне переслідування колишніх чиновників. У ПАРЄ зростає розчарування щодо України в аспекті виконання Києвом узятих на себе зобов'язань.